Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бидлина

Бидлина, -ни, ж. Единич.: скотина, одна штука скота. Cм. товарина, товаряка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 55.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИДЛИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИДЛИНА"
Ага́кало, -ла, с. и м. Только и отвѣчающій утвердительно: ага́. От цей ще мені агакало! или: От це ще мені агакало!
Ая́йкання, -ня, с. Вскрикиваніе: ай-ай.
Борщ, -щу, м. 1) Борщъ. Наша пані чорнобрива, борщу-каші наварила. Чуб. ІІІ. 247. 2) Квасъ изъ бураковъ, изъ котораго приготовляютъ борщъ. О. 1862. IV. 32. МУЕ. І. 100. 3) Раст. a) Chaerophyllum aromatum. ЗЮЗО. І. б) Heracleum sibiricum L. ЗЮЗО. І. 124. Cм. борщівник. Ум. борщик, борщичок. Ой косо ж моя русява, не рік же я тебе кохала, в червонім борщику вмивала. Грин. ІІІ. 509. Ув. борщисько, борщище. Отам, каже, борщисько стоїть вранішній під опічком. Чуб. II. 383.
Відгнивати, -ва́ю, -єш, сов. в. відгнити, -гнию, -єш, гл. Отгнивать, отгнить.
Залозува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Страдать гландами, опухолью слюнныхъ железъ. Мої воли тепер залозують. Прилук. у.
Подорожній, -я, -є. 1) Дорожный; путешествующій, странствующій. Що й у мене борщ не порожній: кипів же там жук подорожній. Грин. ІІІ. 132. Подорожня торбина в мене на плечах. Г. Барв. 176. Подорожня сукня. К. ЧР. 53. Пишу про свої подорожні вражіння. Г. Барв. 31. Я з подорожньою товаришкою своєю увійшла в хату. Г. Барв. 31. Подорожній живіт підкрепити. Чуб. V. 1171. Набожний — як жид подорожній. Ном. № 172. Гумене, ну мене, бо я подорожня! Ном. № 2528. Подорожня скриня. Чемоданъ. Н. Вол. у. 2) Путешественникъ. Подорожні були якісь смутні. Ніхто б не скате, що вони їдуть у гості до веселого пана Череваня. К. ЧР. 4. Теманськії і савські подорожні надіялись на любе водопійло. К. Іов. 14.
Поковтати, -та́ю, -єш, гл. Проглотить (многое). Грин. І. 43. Море поковтало бідолах. К. Бай. 48.
Сиваш, -ша, м. Сивка, сивый. Ой коні наші сиваші, чи були ви на паші? Мет. 218.
Станиця, -ці, ж. = стайниця. Веде коня у станицю. Чуб. V. 42.
Часочок, -чку, м. Ум. отъ час.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИДЛИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.