Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бинджук

Бинджук, -ка, м. Лѣнтяй, лежебокъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 56.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИНДЖУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИНДЖУК"
Богомілець, -льця, м. Богомолець.
Вивозити I, -вожу, -зиш, гл. Перевозить все, вывезти все. Хоч вивози цілий ліс, то все буде один біс. Ном. № 3220.
Дитя́, -тя́ти, с. Як дитя не плаче, у матері думки нема. Ном. № 4481. Ум. Дитя́тко, дитя́точко, дитя́тенько, дитя́тонько. О. 1862. IV. 29, 35. Пастушки з ягнятком перед тим хлоп'ятком навколішки припадають, Бога вихваляють. Чуб. III. 330.
Доброчинити, -ню, -ниш, гл. Благодѣтельствовать, благотворить.
Козлина, -ни, ж. 1) Козье мясо. 2) Козья кожа. З козлини пошила чоботи.
Кулачок, -чка, м. Ум. отъ кулак.
Пороздобувати, -ва́ю, -єш, гл. Раздобыть (во множествѣ).
Ранґовий, -а, -е. = ранговий.
Ризник, -ка, м. 1) Ризничій, хранитель ризницы. 2) Шьющій церковныя облаченія.
Уперехрест нар. Крестъ на крестъ, крестообразно. Вперехрест пішли верівки. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИНДЖУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.