Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бинджук

Бинджук, -ка, м. Лѣнтяй, лежебокъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 56.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИНДЖУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИНДЖУК"
Боднарь, -ря, м. и пр. = бондарь и пр. Шух. I. 249.
Висапувати, -пую, -єш, сов. в. висапати, -паю, -єш, гл. Выпалывать, выполоть.
Гамза, -зи, ж. Казна. У його багацько гамзи. Аф. 354. Cм. кабза.
Ґа́зда, -ди, м. Хозяинъ. Желех. Ном. № 10101, 11117. Ум. Ґа́здик, ґа́здонька, ґа́здочка. Гол. ІІІ. 42. Ґаздику, де ти ідеш? Гн. II. 22. Ґаздойко, ту нема нікого? Драг. 309.
Лебедій, -дя, -дє Лебяжій. А у днину припочину на лебедіх грудях. Федьк. III. 156.
Півня, -ня́ти, с. Птенчикъ, пѣтушокъ. Ум. півня́тко.
Понасікати, -ка́ю, -єш, гл. Насѣчь, нарубить (во множествѣ).
Поскіпатися, -паюся, -єшся, гл. Расколоться на лучинки для растопки. Сучковата дровина — не поскіпається. Харьк.
Удоювати, удо́юю, -єш, сов. в. удоїти, удою, -їш, гл. Доить, надоить извѣстное количество. Вона їм удоїла. Він узяв те молоко. Грин. І. 158.
Ціточка, -ки, ж. Мѣдный кружечекъ въ формѣ маленькой выпуклой пуговицы, родъ полаго полушарія; такія ціточки употребляются гуцулами для инкрустаціи на деревѣ; а когда къ нимъ придѣлаютъ фостики, тогда онѣ назыв. бабриками и ими украшаются кожаные пояса. Шух. І. 278, 287, 127.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИНДЖУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.