Башта, -ти, ж.
1) Башня. Змурував високу багату. Михайлик — лицарь був, да як зійшов на башту, да пустив з лука стрілу.
2) Старая толстая ель. Ум. баштонька, башточка.
Бочкуватий, -а, -е. Бочкообразный.
За́кид, -ду, м. Упрекъ, укоръ; указаніе недостатка. Сердиті закиди про те, як тепер сталося.
Кінатов! Восклицаніе гуцульскихъ древосѣковъ: когда съ горъ спускаютъ внизъ по деревянному желобу срубленное дерево, верхніе рабочіе кричать стоящимь внизу вдоль желоба: клейгов! — крикъ, предостерегающій объ опасности отъ летящаго съ страшной силой дерева; когда послѣднее достигнеть конца желоба и рабочіе отбросятъ его въ сторону, они кричать: кінато́в! Крикъ этотъ передается, отъ одного къ другому все выше и, достигнувъ стоящихъ на высотахъ рабочихъ, служить для нихъ знакомь, что путь свободенъ для новаго дерева.
Повшук, -ка, м. = повшонок. Я ще знав його таким повшуком.
Примчати, мчу́, -чи́ш, гл. Примчать. Примчали з казанок сивухи. Дідько і попа примчав.
Раматка, -ки, ж. = рамат.
Рогожка, -ки, ж. Ум. отъ рогожа.
Судничє, -чя, с. = судинє.
Табунників, -кова, -ве Принадлежащій табунщику.