Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бжуніти

Бжуніти, -ню́, -ниш, гл. Жужжать. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 54.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЖУНІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЖУНІТИ"
Відкидати 2, -даю, -єш, гл. 1) = відкинути 3. Лежить, відкидавши ноги, як кулик після яйця. Ном. № 14087.
Гоготання, -ня, с. Дѣйствіе отъ гл. гоготати.
Корпати, -паю, -єш, гл. Ковырять. ко́рпати о́чі. Укорять, попрекать. Як побачить було, що хто где на коняці, то так і заздрить очима, і ну корнать очі чоловікові своєму. Рудч. Ск. II. 174.
Лазнюк, -ка, м. = лазник.
Набі́г, -гу́, м. Набѣгъ.
Сніжниця, -ці, ж. = сніговиця. Морози лютували і сніжницею мело. Млак. 52.
Сова, -ви, ж. 1) Сова. Ні сич, ні сова. Посл. 2)кі́тча. Филинъ. Вх. Лем. 425. Ум. со́вонька, со́вочка.
Твердісічко нар. = твердісінько. Шейк.
Тезко, -ка, м. Тезка. Ой тезку мій, тезку, лізь ти на березку. Грин. III. 660.
Цвіркотати, -кочу, -чеш, гл. = цьвірінькати. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЖУНІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.