Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бець

Бець, -ця, м. Родъ большого хлѣба? Беця їм спечу. Мнж. 98.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 54.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЦЬ"
Виселятися, -ляюся, -єшся, сов. в. виселитися, -люся, -лишся, гл. Выселяться, выселиться.
Допарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Подобрать пару. Могил. у.
Забі́глий, -а, -е. Забѣжавшій. Забіглі душі (з України за Дунай). КС. 1883. IV. 770.
Оббріхувати, -хую, -єш, сов. в. оббреха́ти, -шу́, -шеш, гл. Лгать, налгать на кого, оболгать, оклеветать кого. Оббрехала його. Конст. у. Юж мя оббрехали ословецькі баби. Гол.
Обхрестити, -щу, -стиш, гл. Перекрестить вездѣ. Усі кутки обхрестила баба.
Посуш, -ші, ж. Валежникъ, сухія вѣтви. Радом. у.
Просмалити, -лю́, -лиш, гл. Прожечь (матерію, шерсть, волосы) Я у грубі запалив, собі штани просмалив. Чуб. III. 426.
Сернюк, -ка, м. Самецъ серны, косули, Cervus capreolus. Вх. Пч. II. 6.
Стовковище, -ща, с. = стовквище. Вх. Зн. 67.
Хорий, -а, -е. = хворий. Хора я, хора, мусить я умру. Лукаш. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.