Бровко, -ка, м. Кличка собаки съ большими бровями. Побачила, що ось лежав у бур'яні бровко муругий. Отари стережуть бровки кудлаті, гавкущі, злющі.
Гірнячка, -ки, ж. Жительница горъ.
Да́рма́ нар. 1) Ни за что, напрасно, понапрасну. Тоді б не сердився дарма. 2) Ничего не значить, пускай его, ну его, нужды нѣтъ, ничего. Дарма — ярма, аби б воли були. «Тату! лізе чорт у хату!» — «Дарма, аби не москаль. Мо' то й не ваше, та дарма, беріть уже. 3) Не хуже чѣмъ, не уступаетъ. Вітряк меле дарма водяного млина. Таке солодке зілля, дарма патоки. 4) Дарма́ що. Не смотря на то, что; не взирая на то, что; хотя. Одвітував Оврам і каже: Ой зважився б я сказати щось добродієві моєму, дарма, що пил і попіл. Дарма, що голий, да в під'язках. Да́рма-га́рма. Ни съ того, ни съ сего. Причепився дарма-гарма, задивився, що я гарна.
Заштурмо́вувати, -вую, -єш, гл. = затушковувати.
Калабалик, -ку, м. Суматоха, кутерьма. Гм. кабалик.
Підкинути, -ся. Cм. підкидати, -ся.
Почаркувати, -ку́ю, -єш, гл. Попьянствовать.
Тогдий нар. = тоді. Тогдий забравсі жид та й пішов.
Хурчати, -чу, -чиш, гл. Жужжать отъ быстраго вращенія. Давай прясти, аж веретено хурчить.
Цісарівна, -ни, ж. Дочь императора.
