Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

билька

Билька, -ки, ж. Стебель картофеля. Вх. Уг. 227.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 56.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЛЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЛЬКА"
Гонько, -ка, м. Раст. Cichorium intybys, цикорій дикій. Вх. Лем. 404.
Дзвінко́вий, -а, -е. Бубновый.
Катюга, -ги, м. Ув. отъ кат.
Оправлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. опра́витися, -влюся, -вишся, гл. Приводиться, привестися въ порядокъ.
Петелька, -ки, ж. 1) Ум. отъ петля. за петельки вхопив. Схватилъ за грудь. Новомоск. у. 2) мн. Переплетенныя веревочки, въ которыхъ носятъ горшки съ кушаньемъ въ поле. Угор. 3) мн. Веревки, сложенныя въ петлю: въ нихъ, на небольшія разстоянія, носятъ охапки сѣна. Шух. I. 171.
Поколіти, -ліємо, -єте, гл. Околѣть (о многихъ). На чистому щоб поколіли, щоб не оставсь ні чоловік. Котл. Ен. І. 33.
Покришище, -ща, с. ув. отъ покришка. Грин. II. 163.
Пошапарувати, -ру́ю, -єш, гл. Побыть экономомъ, ключникомъ.
Присапувати, -пую, -єш, сов. в. присапа́ти, -па́ю, -єш, гл. Прикрывать, прикрыть мотыгой сѣмена. Хотин. у.
Шмалко, -ка, м. Названіе быстро ходящаго вола. КС. 1898. VII. 47.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИЛЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.