Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бильце

Бильце, -ця, с. 1) Ум. отъ било. 2) Рамы у люльки. Чуб. VII. 386. Шовковії вервечки, золотії бильця, срібні колокільця, мальована колисочка. Мет. Колихала цілу ніч і бильця з рук не пускала. Черк. у. 3) Часть ткацкаго инструмента, называемаго блят (Cм.) Конст. у. 4) Часть витушки (Cм.) Вас. 202. 5) Балочка въ ульѣ, къ которой пчелы прикрѣпляютъ восчину. Шух. І. 111. 6) Часть лозовой корзины: «продольный брусокъ вверху и внизу корзины». Вас. 147. 7) Одна изъ частей воротъ. Шух. I. 87. 8) Брусъ въ боронѣ, въ которомъ укрѣплены зубья. Треба було розбірати двоє бильців у бороні. Чуб. ІІ. 561. 9) Обручъ въ рыболовномъ снарядѣ, называемомъ хватка. Браун. 14. 10) Часть крыши оборога (Cм. оборіг 1) — половинка стропилъ. Вх. Зн. 42.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 56.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЛЬЦЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЛЬЦЕ"
Визволяти, -ля́ю, -єш, сов. в. визволити, -лю, -лиш, гл. Освобождать, освободить; выручать, выручить. Визволь, Боже, нас, бідних невольників, з тяжкої неволі. ЗОЮР. І. 214. Зрозумієте правду, і правда визволить вас. Єв. І. VIII. 32.
Відтинати, -на́ю, -єш, сов. в. відтяти, -дітну, -неш, гл. Отсѣкать, отсѣчь, отрубливать, отрубить. Вона йому голову відтяла. Рудч. Ск. відтяти пелену. Отрѣзать подолъ — наказаніе женщинѣ за прелюбодѣяніе. А з Марсом чи давно піймавши, Вулкан їй пелену відтяв? Котл. Ен. VI. 12. річ відтяло (кому, у кого). Не въ состояніи заговорить, отняло языкъ. Мир. ХРВ. 17.
Глитнути, -тну, -неш, гл. Однокр. отъ глитати. Глотнуть.
Ди́шель, -шля, м. Дышло. Н. Вол. у. Без дишля, без дуги: куди захочем, туди й поїдем — я і ти. Ном. стр. 302. № 431.
Зшумати, -маю, -єш и зшумувати, -мую, -єш, гл. Собрать пѣну при кипѣніи. Вх. Зн. 22.
Купочка, -ки, ж. Ум. отъ купа.
Образливість, -вости, ж. 1) Оскорбительность. 2) Обидчивость.
Поколещина, -ни, ж. = поколесне.
Розумно нар. 1) Умно, разумно. Наш отаман розумно порядкує. Стор. II. 247. Він розумно відказав. Єв. Мр. XII. 34. 2) Понятно. О. 1861. V. 32. Нічого було й не говорять, дивляться тілько одно на одного, а що на душі робиться, усе їм розумно. К. ЧР. 182. Нехай усім вам зробиться розумно, що се єдиний праведний Господь наш. К. Псал. 227. Ум. розумненько, розумне́сенько.
Скопердин, -на, м. Родъ, игры.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИЛЬЦЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.