Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бильце

Бильце, -ця, с. 1) Ум. отъ било. 2) Рамы у люльки. Чуб. VII. 386. Шовковії вервечки, золотії бильця, срібні колокільця, мальована колисочка. Мет. Колихала цілу ніч і бильця з рук не пускала. Черк. у. 3) Часть ткацкаго инструмента, называемаго блят (Cм.) Конст. у. 4) Часть витушки (Cм.) Вас. 202. 5) Балочка въ ульѣ, къ которой пчелы прикрѣпляютъ восчину. Шух. І. 111. 6) Часть лозовой корзины: «продольный брусокъ вверху и внизу корзины». Вас. 147. 7) Одна изъ частей воротъ. Шух. I. 87. 8) Брусъ въ боронѣ, въ которомъ укрѣплены зубья. Треба було розбірати двоє бильців у бороні. Чуб. ІІ. 561. 9) Обручъ въ рыболовномъ снарядѣ, называемомъ хватка. Браун. 14. 10) Часть крыши оборога (Cм. оборіг 1) — половинка стропилъ. Вх. Зн. 42.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 56.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЛЬЦЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЛЬЦЕ"
Вивести, -ся. Cм. виводити, -ся.
Вояцький, -а, -е. Воинскій, солдатскій. Желех.
Гульта́й, гульта́йський и пр = Гультяй, гультяйський и пр.
Замо́жніти, -нію, -єш, гл. Разживаться, богатѣть.
Заси́лок, -лку, м. Помощь, подкрѣпленіе, поддержка. Желех.
Натяж, -жа, м. Рас. Ranunculus lingua L. ЗЮЗО. І. 133. Cм. натягач 2б.
Окукобитися, -блюся, -бишся, гл. 1) Свить гнѣздо. 2) Устроиться, устроить хозяйство. Так окукобилась, мов та горличка. Ном. № 10102.
Повідня, -ні́, ж. У колесниковъ: дышло или приводъ, вставленный во вращающееся ухо пенька (Cм.); приводится въ дѣйствіе силою лошади или воловъ, совершающихъ круговое движеніе съ прикрѣпленнымъ веревками къ повідні ободомъ. Вас. 147.
Понаносити, -шу, -сиш, гл. Нанести (во множествѣ). Понаносив стьожок, серьог, намиста доброго. Рудч. Ск. II. 16. Повечеряймо того, що попи покійні тобі понаносили. Драг. 157.
Присвоїти, -вою, -їш, гл. 1) Присвоить. ЕЗ. V. 61. Присвоїв мою сокиру. Черк. у. 2) Принять въ свое общество, признать своимъ. Ото ви присвоїли собі цигана, а він у вашому селі і краде коні. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИЛЬЦЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.