Жаха́ти, -ха́ю, -єш, гл. 1) Пугать, страшить, ужасать. Твій гнів мене жахає. 2) Вырываться (о пламени). Полум'я так і жахає з коміна. Жахнуло полум'я з груби.
Запря́дувати, -дую, -єш, гл. = Запрядати. По народн. вѣрованіямъ можно запря́дувати доро́гу кому нибудь, т. е. отъ того, что женщина прядетъ, кому-либо не будетъ удачи въ промыслѣ, на который онъ отправляется. Коли стрілець або рибар вибіраєся на ловлю, тоді у хаті не сміє челядина прясти, бо она запрідує єму дорогу.
Курмаччя, -чя, с. соб. Отрепья, лохмотья.
Перехиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. перехилити, -лю, -лиш, гл. Наклонять, наклонить; склонять, склонить. Перехилив порожню пляшку над чаркою. Перехилить голову. Кому вагу мечами перехилим, тому широка вклониться земля.
Підкоморство, -ва, с. Должность подкоморія. Дала йому унія підкоморство.
Поетичний, -а, -е. , поетичній, -я, -є. Поэтическій. Слухало все, що живо, їх нових поетичніх творів. Поетичні сльози над Марусиною гарною і смутною долею. Поетичня мова. Талант поетичній. Брали поетичні фарби... з того, що бачили перед собою.
Стрига, -ги, об. Низко остриженный. Стрига-мокотига! — такъ дразнятъ дѣти сильно остриженныхъ товарищей. Ум. стрижка.
Укруть нар. Вмигъ, сразу. Вкруть Кульбашний кинувся б назад до чумацького табору.
Шиголля, -ля, с. Тонкія вѣтви, молодые побѣги.
Шкірка, -ки, ж. Ум. отъ шкіра.
