било 2
Било 2, -ла, с. 1) Стебель растенія (конопли), стержень кукурузы. Торік добрі були кукурузи: на їднім билі по два стрюки було. 2) Часть друлівника (Cм.). 3) Верхнія боковыя перекладины, соединяющія передокъ и задокъ воза. Ум. бильце.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 56.
Том 1, ст. 56.