Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бильчак

Бильчак, -ка, м. Бревно изъ цѣльнаго дерева, деревянный брусъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 56.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЛЬЧАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЛЬЧАК"
Білозубий, -а, -е. Съ бѣлыми зубами.
Бугайок, -йка, бугайчик, -ка, м. Ум. отъ бугай.
Воювання, -ня, с. Веденіе войны, война. К. МБ. II. 188. Їх уста м'які як масло, а на серці воювання. К. Псал. 127. Не кидав свого запорозького звичаю — воювання. Мир. ХРВ. 81.
Грома́дка, -ки, ж. Ум. отъ громада.
Зміщати, -ща́ю, -єш, сов. в. змісти́ти, -щу́, -стиш, гл. Помѣщать, помѣстить. Їх змістили докупи. Павлогр. у.
Кайленя, -ня́ти, с. Бычекъ? теленокъ? Ой зайняла файна рибка сиві кайленята у зелену полонину, — тамъ отава мнята. Гол. III. 232. Cм. кайла.
Очухатися, -хаюся, -єшся, гл. Обтереться, стереться. Вх. Лем. 443.
Полетіти, -лечу́, -ти́ш, гл. Полетѣть. Полетів голуб та й сів у житі. Мет. 107.
Стручкуватий, -а, -е. 1) Стручковый. Стручкуватий горох. 2) Объ овчинѣ: въ завиткахъ. Стручкувата вовна на кожусі. Н. Вол. у.
Теремовий, -а, -е. Относящійся къ терему? Строевой? Занесу її в теремовий ліс, в теремовий ліс, близько дороги. Гол. IV. 69.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИЛЬЧАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.