Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бильчак

Бильчак, -ка, м. Бревно изъ цѣльнаго дерева, деревянный брусъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 56.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЛЬЧАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЛЬЧАК"
Вихованець, -нця, м. Воспитанникъ. К. XII. 98.
Відзволити, -ся. Cм. відзволяти, -ся.
Відмочити Cм. відмочувати.
Вомпити, -длю, -диш, гл. Колебаться, смущаться. В неволі мов в господі спав, на всіх як на своїх дивився, пив, їв, не вомпив, не смутився, а часом і пісні співав. Мкр. Г. 8. Тягли тут пінненьку троянці, не вомпили сициліянці, черкали добре на захват. Котл. Ен. II. 14.
Звину́ти, -ну́, -неш, гл. = звити. Земля мов риза обветшав і небо як одежу звинеш. К. Псал. 232.
Козелок, -лка, м. Раст. Tragopogon majus L. ЗЮЗО. І. 139.
Миркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. Бормотать. Миркоче собі під ніс.
Повересілє, -ля, с. = повересло. Вх. Зн. 50.
Тиди-денця, меж., выражающее стучаніе зубовъ отъ холода. Тиди-денця! дайте веретенця! Шейк.
Хурдига, -ги и хурди́ґа, -ґи, ж. Тюрьма. О, погано в бісовій хурдизі сидіти. Канев. у. Гамалія по Скутарі по пеклу гуляє, сам хурдигу розбиває, кайдани ламає. Шевч. 59. Защо це нас, братця, позапірали в цю тісну хурдигу? Мир. ХРВ. 134.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИЛЬЧАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.