Гелета, -ти, ж. 1) Деревянный сосудъ, боченокъ. Угор. 2) Подойникъ. Полт. Ум. гелетка. В мене грошей гелетка. Грин. ІІІ. 647.

Зашку́лити, -лю, -лиш, гл. Пронять, донять.

Зрадниця, -ці, ж. Измѣнница, предательница. Ой ти, дівице, моя зраднице, зрадила мене молодого. Чуб. V. 410.

Напогото́ві нар. Наготовѣ, въ готовности. Приїдуть гості — вона на поготові, привітає їх. МВ. (О. 1862. III. 41). У Бога все напоготові. Ном. № 22.

Перелазок, -зка, м. Ум. отъ перелаз.

Перепрошуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. перепроситися, -прошуся, -сишся, гл. Взаимно извиняться, извиниться.

Підклад, -ду, м. 1) Подстилка. Одокія положила сестру на підклад. Федьк. 2) Потникъ, подкладываемый подъ сѣдло. Шух. I. 78. Вх. Зн. 61. 3) Родъ рыболовнаго сака, растянутаго на 4 угла. Части: саківно — сѣть, дуги двѣ палки накрестъ, растягивающія сѣть, держак — древко. Шух. I. 228.

Розум, -му, м. 1) Разумъ, умъ. Не штука наука, а штука розум. Ном. № 603. Людей слухай, а свій розум май. Ном. дурний ро́зум. Глупость. Дурний розум у тобі. Мет. з дурного ро́зуму. По глупости. брати на розум. Замѣчать, принимать къ свѣдѣнію. Бери, Петре, на розум. Ном. № 6076. на ро́зум навести. Навести на умъ, научить, посовѣтовать, растолковать. Скоріш дурень одурить розумного, як розумний дурня на розум наведе. Ном. № 6155. з ро́зуму звести. Обмануть, одурачить, сбить съ толку. Як питається, так на розум наведи, а як не питається, так і з того розуму зведи. Ном. № 3311. навчати ро́зуму, навчати на ро́зум. Наставлять. Я її розуму навчала і добра її гляділа. МВ. ІІ. 19. Почну на добрий розум навчати — як умію, так і навчаю. МВ. ІІ. 9. до ро́зуму приймати. Внимательно слушать. до ро́зуму дійти. Поумнѣть, съ возрастомъ поумнѣть. Яка ще з нею мова? вона ще дурна, нехай перше розуму дійде. МВ. ІІ. 36. до ро́зуму довести. Воспитать, вскормить. Не той тато, що сплодив, а тощ що до розуму довів. Ном. № 7236. держа́ти розум в голові́. Быть благоразумнымъ. Не потурай, дівчинонько, та моїй розмовонці, держи розум та ум добрий в своїй головонці. Чуб. V. 62. добрати ро́зуму. Взять въ толкъ, сообразить, придумать. Мати сина зродила, не добрала розуму та в салдати оддала. Чуб. V. 1008. в ро́зум прийти. Образумиться. не сповна ро́зуму. Не въ полномъ умѣ. Моя жінка не сповна розуму, то вона і чого на світі нема — наговорить. Рудч. Ск. І. 187. перевестися на чий ро́зум. Держать чью руку, дѣлать все по чьему указанію. Поки не брав дочки в Солов'їхи, був чоловік, як чоловік, а тепер зовсім перевівся на Палажчин розум. Левиц. Пов. 343. спасти на ро́зум. Прійти на умъ. Нікому така думка не спала на розум. Кв. II. 286. піти, ходити до голови по розум. Думать, подумать, обращаться къ доводамъ ума. Чи він у барвінку купаний, що так дівчат чарує? Коли вже на правду йде, то й мені він чи одну нічку снився. Вже я ходила-ходила до голови по розум, поки схаменулася. МВ. ІІ. 157. 2) Смыслъ. Силкувався Якимко постерегти розум тієї чудної для українця мови. Левиц. І. 244. Ум. розумець, розумок, розумочок, розумонько. Чуб. V. 347. Був мужиком, тепер паную і трохи розумцю набравсь. Алв. 7.

Смердючка, -ки, ж. Раст. Valeriana officinalis L. ЗЮЗО. I. 140.

Спиватися 2, -наюся, -єшся, сов. в. сп'ястися, зіпнуся, зіпнешся, гл. 1) Застегиваться, застегнуться, пришпиливаться, прикалываться, приколоться. 2) Подниматься, становиться. На ноги сп'ястись. Левиц. І. Становиться на цыпочки, приподниматься на пальцахъ; вообще тянуться къ чему-либо выше стоящему. Ввійшла я до неї вчора, вона спинається на вікно. МВ. І. 3) О лошади: становиться, стать на дыбы. 4) Спорить, возставать, возстать противъ кого. Як то проти старшини спинаться. Канев. у. Мені не можно спинаться з старшиною, бо сина у москалі оддасть. Канев. у.