Бубоніти, -ню́, -ни́ш, гл. Говорить невнятно, бормотать; лепетать. Тихо бубонів святу молитву. Дітвора бубонить, регочеться.
Віднести Cм. відносити.
Вузісінько нар. Совершенно узко.
Го́мін, -мону, м. Говоръ, крикъ, шумъ. Гомін справили такий, мов справді на бенкеті. Ну, хлопці, в дорогу! та чуєте — без гомону.
Запліта́ння, -ня, с. Заплетаніе. А жаль мені дівування, субітнього заплітання.
Кошикарство, -ва, с. Ремесло корзинщика.
Ма́йдати, -даю, -єш и -джу, -джеш, гл. Вилять (хвостомъ). Пес майдат хвостом. Пес майдже хвостом. Cм. майдалати.
Молдава́нський, -а, -е. Молдаванскій, принадлежащій молдаванину.
Упускання, -ня, с. 1) Впусканіе. 2) Роняніе. 3) Опусканіе. 4) При инкрустированіи: вставка въ дерево металла, кости и пр.
Хвабрий, -а, -е. Храбрый. Баба тоді й хвабра, як на печі.
