Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

задубіти

Задубі́ти, -бі́ю, -єш, гл. Окоченѣть. Задубів чоловік на морозі. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 36.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДУБІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДУБІТИ"
Випозичити, -чу, -чиш, гл. 1) Исчерпать, занимая. 2) Раздать въ займы.
Гарячити, -чу, -чиш, гл. Разгорячать. Варенуха почала його гарячити. Левиц. І. 281.
Змерти Cм. змірати.
На́бор нар. = набір.
Поміть, меті, ж. Кучка сжатаго, но еще не связаннаго въ снопы хлѣба. Збіжє на пометі. Вх. Зн. 52. Cм. помет.
Порання, -ня, с. = поранина. Скрізь порання: печуть, варять, вимітають, миють. Шевч. 151.
Рахман, -на, м. 1) По народному повѣрью: житель миѳической мѣстности, праведный христіанинъ. Чуб. І. 220. III. 29. Kolb. І. 198 — 200. 2) Нищій. Потирахман плохий, поки собаки не обступлять. Ном. № 4224.
Розбіснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Разшалиться, разбуяниться. Було як розбіснується (кіт), то і хата йому тісна: і по столу, і по лавах, і по миснику. Сим. 229.
Слюзувати, -зу́ю, -єш, гл. Плакать часто. Воно усе було слюзує та й слюзує, і день, і ніч. Новомоск. у. (Залюб.).
Татуняти, -няю, -єш, гл. Часто упоминать въ разговорѣ слово татуньо. Св. Л. 249.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАДУБІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.