Ді́яти, -ді́ю, -єш, гл. Дѣлать. Що тут у Бога діяти? Не зрять Бога над собою, не знають, що діють. Живе слово ви сієте, — яке ж лихо тим дієте! Що ж я буду, бідний, діяв, що я жита не посіяв.
Лиху́н, -на, м. Лѣнтяй, лежебока.
Льо́нок, -нка, м. Часть верстату.
Пачервоточина, -ни, ж. Труха, высыпавшаяся изъ червоточины. Летів горобець через безверхий хлівець, ніс четверик гороху без червотоку, без червоточини, без пачервоточини.
Пописувати, -сую, -єш, сов. в. пописати, -пишу, -шеш, гл.
1) Писать, написать (во множествѣ). Дрібне листе пописує. Там (у книгах) усе як раз пописано.
2) Только сов. в. Исписать. Пописав увесь папер.
Поширяти II, -ря́ю, -єш, гл. 1) Порѣять (о птицѣ). 2) Потыкать, понырять. Треба було переїздить місток, а темно дуже. Поширяв ломакою по мосту, — дірок нема, тоді й переїхали.
Прорив, -ву, гл. Прорывъ (напр. нарыва).
Проща, -щі, ж.
1) Прощеніе, отпущеніе грѣховъ. За бідного прощу будеш мати.
2) Богомолье. На прощу ходили, у Києві були, каже. Їхали з усею сем'єю на прощу до якого манастиря да молились Богу.
Рогожина, -ни, ж. Рогожка, плохая рогожка. Мав я собі хорошую постіль, ой пуховую перину, а тепер я маю одним одну рогожину.
Шибнути, -бну́, -не́ш, гл. Однокр. в. отъ шибати. Бросить, ударить. П'яному зараз шибне у думку.
