Вергати, -гаю, -єш, сов. в. верг(ну)ти, -ну, -неш, гл.
1) Бросать, бросить, швырять, швырнуть. Такі дуби верга, то по півтора обіймища.
2) вергнути очима. Взглянуть. Ой шила сорочки, — покоротила, вергла очима на побратима.
Волокнуватіти, -тію, -єш, гл. Дѣлаться волокнистымъ.
Жало́бний 2, -а, -е. Траурный.
Поганяння, -ня, с. Понуканіе.
Подуга, -ги, ж. Побѣда. Встрѣчено у Кулиша. Льону димуючого не потушить, доки не доведе суду до подуги.
Поздержувати, -жую, -єш, гл. Удержать, сдержать (многихъ).
Понагнічувати, -чую, -єш, гл. Нажать, надавить (во множествѣ). Понагнічуй же і капусту і буряки.
Попеластий, -а, -е. Пепельный (о цвѣтѣ). Попеластий віл. Ми (гуси) попеласті всі. Ви, кури, білі, чорні, гребенасті, попеласті.
Попутати, -таю, -єш, гл. Спутать (лошадей). Попутали коників у долині.
Указування, -ня, с. Указываніе.
