Бабота, -ти, ж. соб. Бабье. Волч. у.

Зберегти́́ Cм. зберігати.

Кватирка и кватирька, -ки, ж. Ум. отъ кватира. 1) Квартирка. 2) Стекло въ окнѣ. Подивився козак Нечай у нову кватирку. Макс. 3) Форточка въ окнѣ. Вас. 149. Хтось одсунув знадвору кватирку і гукнув на всю світлицю: Пугу! К. ЧР. 221. Ой відсунув та пан Нечаєнко кватирку од ринку. АД. II. 71. 4) Часть шапки (какая)? Дуже гостра кватирка: на його шапку треба крутішу. Лебед. у. По объясненію Василенко, часть фуражки между околышемъ и верхомъ. Вас. 156. 5) Небольшое отверстіе, вырѣзанное въ арбузѣ, чтобы узнать, спѣлъ-ли онъ. Нехай наріже кавун на кватирку, так я покуштую, який він. Черниг. у. 6) Ум. отъ кварта. Мені молодиці купують горівки. Їдна купить кватирочку, друга пів кватирки. Грин. III. 281.

Колода, -ди, ж. 1) Колода, бревно. Чи на полі під копою сина забавляє, чи в діброві з під колоди вовка виглядає. Шевч. 77. На колоді сиділи музики з скрипками, цимбалами. Левиц. І. 15. 2) Cм. реваш. Шух. І. 209. 3) Составная часть п'ял. Шух. І. 254. Cм. п'яла. 4) = диби. Запишався, як Берко в колоді. Ном. № 2474. 5) Въ ручной мельницѣ: толстая доска, на которой, въ углубленіи лежать жернова. Шух. І. 146. 6) Ступа. Колода съ выдолбленнымъ углубленіемъ или углубленіями, въ которыя бьютъ песты, — въ различныхъ снарядахъ: въ ступѣ, толчеѣ, въ сукновальнѣ, маслобойнѣ и пр. Шух. I. 161, 162, 163. Мик. 481. Вас. 172. 7) Длинное корыто у колодезя — выдолбленное или изъ досокъ. Приверни коней до колоди. Харьк. 8) Улей. 9) Колода картъ. 10) У горшечниковъ: партія мисокъ, до 35 штукъ, вложенныхъ одна въ другую; ставится бокомъ въ гончарную печь. Вас. 180. 11) Стадо овецъ, идущее тѣсно. Колода — отара, як іде тісно, не в роспаш. О. 1862. V. Кух. 38. Ум. колодка, колодочка.

Міни́ти, -ню́, -ниш, гл. Мѣнять, промѣнивать. Що ж ти нам міниш, красная панно? — Єдному міна — шовкова хустка, другому міна — золотий перстень, третьому міна — сама молода. Чуб. III. 300.

Небудь Нибудь. Хто-небудь, що-небудь.

Низовий, -а, -е. 1) Расположенный по нижнему теченію рѣки. 2) = низовка. Мнж. 148. У Кухаренка: Юго-западный вѣтеръ. О. 1862. V. Кух. 38. Низовий вітер відки не повійне, то самим долом котиться. Черк. у.

Посвист, -ту, м. Свистъ. Гук і посвист. Так божевільний гукає і свище. Мир. Пов. II. 74.

Пособорувати, -рую, -єш, гл. Пособоровать, совершить надъ больнымъ таинство елеосвященія. Пособорували, посповідали і запричастили (хворого). ЗОЮР. II. 283.

Прогнівити, -ся. Cм. прогнівляти, -ся.