Безприпорий, -а, -е. О волѣ: не имѣющій возвышенія въ концѣ шеи, на которое упирается ярмо. Cм. припір. Безприпорий віл.
Випивати, -ва́ю, -єш, сов. в. випити, -п'ю, -єш, гл.
1) Выпивать, выпить. Випивай до дна, щоб велика росла. Горе — море: пий його, не вип'єш. він випивши, він трохи випивши. Онъ подъ хмелькомъ. ви́пити повну, не малу, т. е. випити повну чарку горя, лиха. Узнать много горя. Він же з мене і кров виссе.... Не даром його жінка така замліла та занепала. Випила, видно, не малу, добра душа, на своєму віку.
2) Выѣдать, выѣсть. Жук хліб випиває. — очі. Выклевывать, выклевать глаза. Яструби з орлами випивали очі.
Відбавити, -ся. Cм. відбавляти, -ся.
В'ючити, -чу, -чиш, гл. Вьючить. Все що треба, в'ючили на коней.
Джереля́ний, -а, -е. = Джерельний. Джереляна вода здоровша, ніж річна.
Дужатися, -жаюся, -єшся, гл. Бороться.
Побіч нар. Возлѣ, рядомъ. Побіч мене.
Позависати, -са́ю, -єш, гл. Быть завѣшеннымъ многимъ. Досі тая доріженька терном заросла, терном заросла, пилом припала, червоною та калиною позависала.
Покривулити, -лю, -лиш, гл.
1) Искривить.
2) Поѣхать не прямой дорогой. Поїхав не по прості дорозі, а покривулив.
Розчинати, -на́ю, -єш, сов. в. розчати, -зічну, -неш, гл. = роспочинати, роспочати. Трохи згодом, оддихавши, Мирін знову розчинає. Розчали робити хату. Розчав віяти зерно.
