Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

льолька

Льо́лька, -ки, ж. Ум. отъ льоля.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЬОЛЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЬОЛЬКА"
Безпробудний, -а, -е. Непробудный. Опочивав сном тихим, безпробудним. К. Іов. 8.
Де́рес, -су, м. Раст. Горець, Polygonum.
Замусува́ти, -су́ю, -єш, гл. Запѣниться.
Кінно нар. Ha коняхъ. Слуги їдуть кінно округ воза. К. ЧР. 357.
Луття́, -тя́, с. соб. 1) Вѣтви или прутья лозы, ивы (корзиночной). Вх. Зн. 34. 2) Липовая кора для лаптей, лыко. КС. 1893. XII. 448. Cм. лут.
Нацокотіти, -кочу, -ти́ш, гл. Наболтать, наговорить (о женщинахъ, дѣтяхъ). Нацокотали тії верхоумки..., а ти віри поняла.МВ. (О. 1862. III. 45).
Сорокатільник, -ка, сорокач, -ча, м. = сорокопуд. Вх. Пч. II. 12.
Судощати, -ща́ю, -єш, гл. Встрѣчать. Його (Байду) царь турецький судощає. АД. І. 149.
Унахилку нар. Наклонивъ. Я напився води з відра внахилку.
Фруз, -за, м. Насѣк. Prionus coriarius. Вх. Пч. II. 27.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЬОЛЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.