Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

задріжати

Задріжа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Задрожать. К. Іов. 19. Шевч. 118. Та повели до прийому — задріжали ніжки, ручки йому. Чуб. V. 1003.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 36.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДРІЖАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДРІЖАТИ"
Викинути, -ся. Cм. викидати, -ся.
Зайча́чий, -а, -е. Относящійся къ зайцу.
Квадрат, -ту, м. Квадратъ.
Пагілля, -ля, с. Тоненькія вѣточки.  
Піджод, -ду, м. Поджиданіе, ожиданіе. МВ. ІІ. 120.
Позгодовувати, -вую, -єш, гл. Вскормить (многихъ). Діток позгодовували і худоби придбали. Г. Барв. 8.
Порційка, -ки, ж. Ум. отъ порція.
Приїзджати, -джа́ю, -єш, гл. = приїздити.
Решта, -ти, ж. Остатокъ, остальное. Рубає мечем голови з плечей, а решту топить водою. Мет. 399. та й решта. Да и все тутъ. От скажу вам: ви ледачі та й решта. до-решти. Въ конецъ, совершенно. От лиха воля минула й до-решти. Федьк.
Урізати, -жу, -жеш, гл. 1) Отрѣзать, обрѣзать. Жениться пробі, а хліба врізать не вміє. Ном. № 13778. З лихого торгу хоч поли врізавши. Ном. № 1972. Сього пальця вріж — болить, і того вріж — болить. Чуб. І. 246. Урізав вовкові хвіст. Чуб. II. 127. 2) Ударить. Та як уріж її (кулаком) по виску. Мнж. 34.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАДРІЖАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.