Глагол, -лу, м.
1) Слово, рѣчь, глаголъ. Вислухай молитву щиру, і почуй мої глаголи.
2) читати глаголи. Стоять безъ корму.
Дошкуля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. дошкул́ити, -лю, -лиш, гл. Донимать, донять, допекать, допечь. Боли б було знаття, що гаспидська дрючина так дуже дошкуля, то песька я дитина, коли б я так робив. Що ти з ними (запорожцями) вдієш? коли живого не дошкулиш, а то щоб мерлого. Дошкулив, мов пугою по воді.
Зала́плювати, -люю, -єш, сов. в. зала́пити, -плю, -пиш, гл. У плотниковъ: соединять концы бревенъ. Оце тільки ми підвалини залаплювали, а тепер візьмемось за дошки.
Крутенький, -а, -е., Ум. отъ крутий.
Невважливо нар. Невважно. Кивала головою .... невважливо, як ті, що дуже куди потішаються.
Оводня, -ні, ж. соб. Оводы. Оводня б'є, через те. ховаємо волів у курені.
Опасистий, -а, -е. Жирный, толстый, тучный.
Помста, -ти, ж. Месть, отмщеніе. Його душа кипіла помстою і ненавистю.
Ростуляти, -ля́ю, -єш, сов. в. ростули́ти, -лю, -лиш, гл. Разжимать, разжать, раскрывать, раскрыть. Ростулиш руку — і нема голодних. Котик зубки ростулив та Василька й укусив.
Ротний, -а, -е. Ротный. Стояли на селі москалі.... а їхній ротній стояв у батюшки.
