Доладу́ нар. Какъ слѣдуетъ, кстати. Доладу, як ложечка на меду. Що зробите, то все не доладу. каза́ти доладу́. Говорить дѣльно, толково. Хто каже доладу, то ухо наставляй, а хоч і без ладу, то й тож не затикай.
Дрилюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. 1) Сверлить дрилем. 2) Очищать крыжовникъ, смородину и т. п. отъ косточекъ.
Лоба́тий, -а, -е. Имѣющій большой лобъ. Світилка лобата, а сваха горбата. Ум. лобатенький.
Непроворняка, -ки, об. Непроворный человѣкъ. Ішла роззявляка, а їхав непроворняка.
Повен, -вна, -не = повний. Нарвала грушок повен хвартушок.
Позубцювати, -цюю, -єш, гл. = позубити 2. Оце вже тобі сорочку попрутикувала і позубцювала в поділках.
Придріпатися, -паюся, -єшся, гл. Прійти во время слякоти.
Пуздро, -ра, с.
1) Мочевой пузырь.
2) Мошна у животныхъ.
3) Погребецъ.
Човгатися, -гаюся, -єшся, гл. = човгати. Хтось у саду, мов чуже, човгається.
Щербань, -ня, м. Сосудъ съ выбитымъ краемъ.
