Австрія́к, -ка, м. Австріецъ. Ото австрияка живе. — Де ж він тут узявся? — Зайшов відкілясь.
Гачурка, -ки, ж. Ум. отъ гачура.
Горюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Горевать, печалиться, бѣдствовать. Горювала я з тобою і без тебе буду. Та мені докучило в світі горюючи. Употребляется возвратная форма безлично: горю́ється. Не так живеться, як горюється.
Джегерь, -ря, м. Хватъ, щеголь.
Зоряний, -а, -е. 1) Звѣздный. Ніч місяшна, зоряна. 2) зоряна вода. По нар. повѣрью: вода съ лѣкарственной силой для короны, простоявшая ночь при звѣздахъ. Коли корова дає мало молока (як хто поробе), треш давати їй зоряну воду пити. А ту воду роблють так: ясної ночі ставляють на видноті, супроти зірок, дійницю з водою, то вона повинна простояти всю ніч.
Намайструва́ти, -ру́ю, -єш, гл. Намастерить.
Ошпарювати, -рюю, -єш, сов. в. ошпарити, -рю, -риш, гл. = обшпарювати, обшпарити.
Погодка, -ки, ж. = погодник.
Ростіпаха, -хи, ж. Женщина легкаго поведенія, потаскуха.
Цензор, -ра, м. Цензоръ. У другій же половині того ж самого оповідання цензор звелів редакторові печатати вже баринь, изба і т. д. і не дозволив чумакам співати про волю, вози, про ярма і занози.
