Вічок, -чка, м. Ум. отъ вік.
Ворожнета, -ти, ж. Вражда. Од лихої ворожнети заховаєшся за мене.
Заганя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. загна́ти, -жену́, -не́ш, гл. Загонять, загнать. Боярам свині пасти, молодому заганяти. Ходить голуб сивий волохатий, — ні загнати, ні зазвати. 2) Вбивать, вбить, вколачивать, вколотить. Коло колодязя дванадцять стовпів загнано въ землю.
Задаві́йко, -ка, м. Душитель; міроѣдъ, кулакъ. То хиба пан? То задавійко. Він скілько людей згубив тими процентами.
Нао́чне нар. 1) Видимо, очевидно, явно. 2) Своими глазами.
Натраплюватися, -плююся, -єшся, сов. в. натрапитися, -плюся, -пишся, гл. Случайно приходить, прійти. У головоньках росте травиця, ніхто до тіла не натрапиться.
Повимазувати, -зую, -єш, гл. Вымазать (во множ.). У юхтових чоботях... та так повимазуваних, що дьоготь так з них і тече.
Презмагати, -га́ю, -єш, гл. Одолѣвать, побѣждать. За кису світ увесь не мирить; що й у панів, да й то вона все презмагає.
Слушний, -а, -е. 1) Надлежащій, порядочный, приличный. До плуга треба слушного погонича, щоб проворний був. 2) Своевременный. слушний час. Надлежащее, удобное время. Підожду до слушного часу. 3) Справедливый, основательный (о доказательствѣ, замѣчаніи, поступкѣ). 4) Надлежаще взрослый для работъ. Слушні вже діти.
Тріп II, -пу, м. Слѣдъ? Я у той тріп пішла до коршми.
