Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

задобідній

Задобі́дній, -я, -є. Предобѣденный. Задобідня година. О. 1862. І. 81.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 35.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДОБІДНІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДОБІДНІЙ"
Бебехнути, -ну, -неш, гл. 1) Бросить сильно (о массивномъ). Як бебехнув його об землю! 2) Ударить. Ти, кае, бив середнього, а я ще крайнього! та уп'ять таки цигана як бебехне! Драг. 127. 3) Упасть, броситься съ шумомъ (о массивномъ). Мнж. 113. Погасив світло та й бебехнув на ліжко. Кв. Попадя і бебехнула з горища. Мнж. 77. 3) Выстрѣлить. Драг. 201. Як напне стрілець тетівку, як бебехне — устрелив. Рудч. Ск. II. 83.
Бистрий, -а, -е. 1) Скорый, быстрый, стремительный. Перебреду бистру річку. Мет. 83. Підмила корінь бистра вода. Н. п. 2) Проворный. Повибігали якісь панночки куці та бистрії як сороки. МВ. І. 112. І бистрим бігом все колише, неначе в гніві сам Зевес. Котл. Ен. 3) бистрий на очі. Быстроглазый, шустрый. Була у нас жінка, — знаєте, все бісики пускала — така собі бистра на очі. Волч. у. дивиться бистрим оком. Внимательно смотритъ. МВ. ІІ. 107. 4) бистрий на розум. Сметливый, сообразительный. Ум. бистренький, бистресенький.
Глузовник, -ка, м. Насмѣшникъ. Парубки глузовники все було з старого шкилюють. Харьк.
Залементува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Поднять крикъ, плачъ. Христя припала до труни і страшенно залементувала. Мир. Пов. II. 121.
Запіпере́читися, -чуся, -чишся, гл. Заупрямиться, заартачиться. Запіперечилася кобила. Вх. Лем. 416.
Розмазувати, -зую, -єш, сов. розмазати, -жу, -жеш, гл. Размазывать, размазать.
Собір, -бору, м. Соборъ, собраніе. Діва Марія сина родила, сина родила, собір збірала. Чуб. III. 334.
Споритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Умножаться, прибавляться, увеличиваться. 2) Спориться, удаваться.
Угор, угра, м. 1) Венгерецъ. Угри і ляхи біди додають. О. 1861. III. Кост. 30. 2) угор = вугор.
Чапелинка, -ки, ж. ? Ой украв я, мати, да чапелинку. Чуб. V. 883.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАДОБІДНІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.