Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

задих

За́дих, -ху, м. Удушье, астма. Вх. Лем. 415.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 35.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДИХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДИХ"
Воювати, -воюю, -єш, гл. Воевать. Моли б, Боже, воювати, щоб шаблюки не виймати. Ном. № 4636. Яким мечем воював, таким і поліг. Ном. № 7085. Мене хочуть воювати. Рудч. Ск. II. 10. Царь царя потугою воює. К. Бай. 26.
Громі́вка, -ки, ж. Ель, подвергшаяся громовому удару. Скрипку роблять із ялиці-громівки, то б то з такої, що в неї грім ударив. ЕЗ. V. 194.
Доду́мувати, -мую, -єш, сов. в. доду́мати, -маю, -єш, гл. 1) Окончить думать. Ще й не додумала Христя своїх думок. Мир. Пов. І. 158
Кумлик, -ка, м. = комарь. Ум. кумличок. Вх. Зн. 30.
Лю́тити, -чу, -тиш, гл. Сердить, раздражать. Желех.
Непідхільність, -ности, ж. Неуступчивость, непокорность. Левиц. І. 307.
Повересло, -ла, с. = перевесло. Вх. Зн. 50.
Пограбувати, -бу́ю, -єш, гл. Ограбить. К. ЧР. 62. А вона ж бо їх да й пограбувала: у одного взяла вороного коня. Чуб. III. 391.
Потиху нар. Потихоньку. Мати з сином ходить, потиху говорить. Чуб. III. 153. Ум. потихеньку, потихесеньку, потихусеньку. Грин. III. 439. Чуб. V. 1134.
Сміть, -ти, ж. Мятель. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАДИХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.