Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заєць зайця

За́єць За́йця м. 1) Заяцъ. Бігає, як солоний заєць. Ном. № 6677. Боїться, щоб йому заєць дороги не перебіг. Ном. № 303. 2) Названіе вола съ прямыми толстыми и приподнятыми вверхъ рогами. К. С 1898. VII. 44. 8) Дѣтскія игры: а) охотники охотятся за зайцемъ. Ив. 60. б) то-же, что и сіра кішка. Ив. 47. Ум. за́йчик, за́йчичок, за́їнько. Зайчичок-стрибайчичок обгризує молоді пагонці на вишнях. О. 1861. V. 74.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 37.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЄЦЬ ЗАЙЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЄЦЬ ЗАЙЦЯ"
Банюр, -ра, м. 1) = банюра = баюра 1. Вх. Лем. 390. 2) Глубоко размытое мѣсто въ рѣчномъ берегу. Вх. Уг. 238.
Вдовівна, -ни, ж. = удовівна.
Гарчання, -ня, с. 1) Ворчаніе (о собакѣ). 2) = гарикання.
Копильчаки, -ків, м. мн. Родъ саней. Желех.
Правничий, -а, -е. Юридическій. Желех.
Спацера, -ри, ж. Прогулка. Да що ж вона, пане брате, під явором робить? Ой з тим розлучником на спацеру ходить. Чуб. V. 385.
Тік II, то́ку, м. Растопленный жиръ. Пироги в тоці. Шейк.
Тонкорогий, -а, -е. Тонкорогій, съ тонкими рогами. Рудч. Чп. 255.
Унигати, -гаю, -єш, гл. За морить, утомить. Оце унигав коня. Полт. г. Слов. Д. Эварн.
Чабарня, -ні, ж. Овчарня, загороды и хлѣвы для овець и жилище пастуховъ. Мнж. 89. Отаман та здумав об'їжджати чабарні. Мнж. 131.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЄЦЬ ЗАЙЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.