Багаччий, -а, -е. = багатший. Зробився ще багаччим од брата. Багачча од північної українська природа.
Заби́рзати, -заю, -єш, гл. = забриндзати. Дивись, забирзані, як вівці.
Зажи́вок, -вку, м. 1) Зародышъ. Пропало просо: морози заживок побили. В єї ще з замолоду заживок (хвороби) у середині, в животі. 2) Питаніе. Як гноювата земля, то корень кращий заживок має, тим хліб добрий роде. 8) Зажитое, заработанное наймомъ имущество. Я не чужу телицю взяв, а свою: вона мій заживок. 4) Внутренняя, самая крѣпкая часть снятой съ животнаго кожи, лежащая между наружнымъ слоемъ — ли́чком и внутреннимъ — ніздр́ею.
За́сніт, -ту, м. Головня зерновая, Ureda Segetum. Люде купують жито з заснітом, бо воно дешевше. у.
Знебути, -буду, -деш, гл. Лишиться, потерять. Я свою силу знебув.
Листико́вий, -а, -е. Изъ листьевъ. Їхав козак морковий, коник бураковий, а шепочка з лопуха, кунтуш листиковий.
Моро́зитися, -жуся, -зишся, гл. 1) Морозиться. 2) Мерзнуть, зябнуть.
Рано нар.
1) Рано. Прийшов пізно, аж завізно; прийшов рано, так не дано. Ой дівчино, збуди мене рано, так рано, щоб ще не світало.
2) Утромъ. Приложи ти, моя мила, до голови рути; клади рано і ввечері, щоб здоровій бути. Викопайте криниченьку в вишневім саду, чи не прийде дівчинонька рано по воду. рано-пораненьку, рано-раненько, рано-вранці. Рано утромъ. Ой в неділю рано-пораненьку брала дівчина льон. Встала вона рано-раненько, умилася біло-біленько. Ой у неділеньку ввесь день пила, в понеділок спала, а в вівторок снопів сорок пшениченьки нажала.... а в неділю рано-вранці однесла шинкарці. з рана. Съ утра. Будь весела з рана до вечора. Ум. раненько, ранесенько.
Сучка, -ки, ж.
1) Ум. отъ сука.
2) Родъ игры.
3) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
4) Родъ кушанья. Чого то з сього святого хліба не зробиш? усячину: діда, братка, рябка, сучку, каленика.
5) Поплавокъ, привязанный къ якорю дуба.
Ходьба, -би, ж. Ходьба. Рук не чула, несучи дитину, ноги дуже боліли од ходьби.
