Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

задріботіти

Задріботі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Быстро заговорить, засыпать скороговоркой. Я не хочу нічого знати, слухати, бачити! — задріботіла пані. МВ. (О. 1862. III. 53). 2) Засеменить (ногами). А хлопці, взявшись у боки, задріботять ногами, то вдарять тропака. Левиц. І. 16.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 36.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДРІБОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДРІБОТІТИ"
Безцін, -ну, м. = безцінь. Чаще съ пред.: за безцін. Желех. Хоть продаси часом для потреби і останній хлібець, до за безцін. О. 1852. IV. 105.
Бушля, -лі, ж. 1) Самка аиста. Желех. 2) Цапля. Вх. Пч. II. 8.
Комашня I, -ні, ж. 1) Пирушка. 2) Поминальный обѣдъ послѣ похоронъ. Угор.
Коноплище, -ща, с. 1) Мѣсто, бывшее подъ коноплею. Яка паша на коноплищі? Як брали коноплі, то й повиривали погану травицю. Канев. у. 2) Мѣсто, годное для посѣва конопли.
Малолю́дний, -а, -е. Малолюдный. К. Гр. Кв.
Нахрякати, -каю, -єш, гл. = нахаркати.
Німфа, -фи, ж. Нимфа. Ти вітаєш, як у того Нуми тая німфа Егерія. Шевч. 240.
Опівзати, -за́ю, -єш, гл. Сѣсть верхомъ на коня. Опівзав коня. Зміев. у.
Раканя, -ні, ж. Древесная лягушка, Hyla arborea. Вх. Лем. 459.
Тулубастий, -а, -е. О тулупѣ, свиткѣ: мѣшковидный, безъ таліи. Чуб. VII. 420, 421, 431.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАДРІБОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.