Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

задрімати

Задріма́ти, -на́ю, -єш, гл. Задремать. То це що задрімає та поголиться, то його колючки і вколять. Рудч. Ск. І. 156. К череді йшла — задрімала. Чуб. III. 203. Ледве вспів він задрімати, а йому вже снились страшні сни. Опат. 88.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 36.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДРІМАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДРІМАТИ"
Безумно нар. Неразумно, глупо, безумно.
Відливало, -ла, с. Ковшъ, которымъ выливаютъ воду изъ большой лодки (дуба). Мнж. 179.
Глевко нар. Ум. отъ глевкий. Так наша піч пече глевко. Ном. № 2131. Їж, Левко, хоч і глевко. Ном. 12002.
Довба́тися, -ба́юся, -єшся, гл. 1) Ковыряться. 2) Копаться, рыться. Все в кишені довбавсь. Кв. І. 9.
Життєви́й, -а, -е. Жизненный. Желех.
Зама́щувати, -щую, -єш, сов. в. замасти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. 1) Замазывать, замазать. Глина... замастити піч. МУЕ. III. 51. 2) Замасливать, замаслить.
Мо́зок, -зку, м. = мізок.
Підкормити, -ся. Cм. підкормлювати, -ся.
Слухнянство, слух'янство, с. Послушаніе.
Стилий, -а, -е. Холодный, остывшій, мертвый. Употр. какъ бранное слово. Хоч не кличу, все чує: нехай стилий ночує. Чуб. V. 198. до сти́лої ма́ми. Чортъ знаетъ сколько! А на школі горобців до стилої мами. Рудан. І. 61.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАДРІМАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.