Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

задрімати

Задріма́ти, -на́ю, -єш, гл. Задремать. То це що задрімає та поголиться, то його колючки і вколять. Рудч. Ск. І. 156. К череді йшла — задрімала. Чуб. III. 203. Ледве вспів він задрімати, а йому вже снились страшні сни. Опат. 88.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 36.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДРІМАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДРІМАТИ"
Базарище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ собирается базаръ. Як пішов дідище та на базарище. Чуб. V. 842.
Бездзвінно, нар. Безъ звона колоколовъ. Його поховано бездзвінно.
Віддирати, -раю, -єш, сов. в. віддерти и відідрати, -деру, -реш, гл. 1) Отдирать, отодрать, отрывать, оторвать. Відірвав нитки, утяг у голку та й почав пришивати до чумарки те, що віддер. Харьк. 2) Только несов. в. Отплясывать, откалывать. Метелиці та гопака гуртом віддирають. Шевч.
Зрадувати, -дую, -єш, гл. Обрадовать.
Пам'ятник, -ка, м. Памятникъ. Левиц. Пов. 134.
Приповістка, -ки, ж. = приповість. Приповістка батькова за татарський набіг. Мир. ХРВ. 85.
Росписати, -ся. Cм. росписувати, -ся.
Сапкий, -а, -е. 1) Утомительный, трудный. Сапка дорога — бач, як коні засапались. Павлогр. у. 2) Рыхлый, сыпучій. Сніги були глибокі та сапкі. Павлогр. у.
Угнак, -ка, м. = угнавець. Вх. Зн. 73.
Шаноба, -би, ж. 1) Честь, почетъ, уваженіе, почтеніе. Рудч. Ск. II. 204. На що та й шаноба, як добрее слово. Ном. № 12865. 2) була йому шаноба! Досталось ему. Ном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАДРІМАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.