Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

задівати

Задіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. заді́ти, -ді́ну, -неш и -ді́ю, -єш, гл. 1) Вдѣвать, вдѣть. Вх. Зн. 89. 2) Дѣвать, дѣть. Ой знаю я, товаришу, де я їх задію: занесу їх в Чорногору, та там їх посію. Шух. І. 201.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 35.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДІВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДІВАТИ"
Бахур, -ра
Відстановити Cм. відстановляти.
Забри́шкатися, -каюся, -єшся, гл. Заважничать, зачваниться; закапризничать.
Золотушний, -а, -е. Золотушный.
Назнаро́шки, назнаро́шне, нар. Нарочно, съ умысломъ.
Оскомитися, -млюся, -мишся, гл. Набивать себѣ оскомину.
Пагністки мн. Родъ растенія. КС. 1893. VII. 80.
Позлущувати, -щую, -єш, гл. То-же, что и злущити, но во множествѣ.
Трін, трону, м. Рыбій жиръ. Шейк. Cм. трон 3.
Чароньки, -ків, м. мн. Ум. отъ чари. Cм. чар.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАДІВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.