Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

задниця

За́дниця, -ці, ж. То же, что и запаска 1, называемая за́дницею въ тѣхъ случаяхъ, когда этотъ кусокъ сукна, надѣваемый сзади, противополагается сопровождающему его переднему куску, фартуху, носящему названіе: попере́дниця. Заськи тобі, почитухо, заськи, без задньої запаски... на порозі зачепилася і задниця загубилася. Мил. 156.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 35.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДНИЦЯ"
Бейдак, -ка, м. Глупецъ, болванъ. Вх. Лем. 391. Cм. бейла.
Витороплюватий, -а, -е. Оторопѣлый? Витороплюватий бісик. МВ. (КС. 1902. X. 153.).
Джи́гатися, -гаюся, -єшся, гл. 1) Биться розгой. 2) Кусаться (о насѣкомыхъ).
Доси́понька, -ки, Ум. отъ доси́пка.
Засо́хтиCм. засихати.
Каламайка, -ки, ж. Ткань: коломенка. Котл. Кн. Словарь, 13. Юпка в її була з байки, а спідниця з каламайки. Сніп. 129. Шунті на ньому синій і китаєва юпка, поясом і аглицкої каламайки підперезаний. Кв. П. І. 85.
Покотисто нар. Покато, подъ гору. Туди покотисто земля йде. Новомоск. у.
Словесний, -а, -е. Словесный. Хто з ним на прю словесну стане. К. Іов. 19.
Троха 2 нар. = тро́хи. За царя Гороха, як було людей троха. Ном. № 6854. Ум. тро́шка, тро́шечка.
Штельвага, -ги, ж. Вага (въ экипажѣ). Kolb. І. 67. Гн. II. 26. Чуб. VII. 405.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАДНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.