Заклюба́чений, -а, -е. = заклебучений.
Повіка, -ки, ж. Вѣко. Трудно сльозам ради дати, коли сами ллються. Нехай ллються річеньками, най (не) сохнуть повіки, — колись мила рученьками утре їх навіки.
Розумниця, -ці, ж. Умница.
Скарати, -ра́ю, -єш, гл. Покарать, наказать. Скарай, мене, міцний Боже, коли тя забуду. Чия кривда, нехай того Бог скарає. Ой мати моя старая, нащо ти мене скарала?
Суміти, -мі́ю, -єш, гл. Дѣлаться печальнымъ, грустнымъ. Вороги суміли й трепетали.
Схопити, -ся. Cм. схоплювати, -ся.
Тестонько, -ка, м. Ум. отъ тесть.
Тікач, -ча, м. = втікач.
Усик, -ка, м. Ум. отъ ус.
Циціаька, -ки, ж. Ум. отъ циця.
