Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зажартувати

Зажартува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Подшутить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 37.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЖАРТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЖАРТУВАТИ"
Грабо́к, -бка́, м. 1) Ум. отъ граб. 2) пт. = Деркач, Crex pratensis. Вх. Уг. 234.
Запропасти́ти Cм. запропащати.
Зви́чай, -ча́ю, м. 1) Обычай; обыкновеніе. А я такий звичай маю, що по повній випиваю. Чуб. V. 1096. свої́м звич́аєм. По обыкновенію, по своему обыкновенію. Сходились люде і своїм звичаєм навчав їх. Єв. Мр. X. 1. 2) Приличіе. І дітки звичай знають. Ном. № 2850. Слово неправдиве звичаю не знає. Лавр. 123. 3) Нравъ. Ум. звича́єк, звичає́чок. Поміж людьми помоталася, звичаєчків та набралася. МУЕ. III. 160.
Левурда, -ди, ж. Раст. Polygonum Bistorta L. Черк. у.
Лямпа́с, -су, м. Лампасъ. Шаровари з лямпасом. Чуб.
Позаповідати, -даю, -єш, гл. 1) Договорить (во множествѣ). Жидів з горілками позаповідає аж з Вижниці. Федьк. 2) = позаказувати. Вх. Уг. 260.
Розмислити, -ся. Cм. розмишляти, -ся.
Стосунок, -нку, м. Отношеніе.  
Чільце, -ця, с. 1) Ум. отъ чо́ло. 2) Годъ женской головной повязки. Вх. Зн. 80.
Чортяцтво, -ва, с. соб. Черти. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЖАРТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.