Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зажартувати

Зажартува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Подшутить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 37.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЖАРТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЖАРТУВАТИ"
Викладування, -ня, с. = викладання.
Здвиж, -жу, м. Трясина. Н. Вол. у.
Командєрство, -ва, с. Начальство военное. Господа москаль! а скажіть, будьте ласкаві, вашому командєрству, коли треба вівса, або якого борошна, то нехай прийдуть. Кв. І. 131.
Кріс, кре́са, м. мн. креси́. Ружье (кремневое). Шух. 1. 229. У нас справа швидка: з креса та в груди. Федьк.
Олива, -ви, ж. 1) Дерево: маслина. І обіймалася з виноґроном олива. К. МХ. 31. 2) Деревянное масло. Зеленою оливою оченьки залито. Мет. 103. Ум. оливка.
Перебірати, -ра́ю, -єш, сов. в. перебрати, -беру, -ре́ш, гл. 1) Перебирать, перебрать, сортировать, отбирать, отобрать лучшее. Перебірала груші. 2) Перебирать, перебрать всѣхъ, все, беря каждое одно за другимъ. 3) Преимущественно несов. в. Разбирать, дѣлая выборъ, капризничать, прихотничать. Я не вередую, не перебіраю женихами. Котл. Н. П. 369. А судив мені Бог, кого я не знала, а за той перебір, що перебірала. Чуб. V. 491. Смерть не перебірає. Ном. 4) Перебирать, перебрать лишнее. Перебере грошей у хазяїна, більш як заробив візьме. 5) Перебирать. Ніжками дрібненько перебірає. Кв. Стиха, мов у сопілочку перебірає. О. 1862. IV. 87. 6) Пересчитывать, припоминать, припомнить все. Бо-зна колишнії случаї в душі своїй перебіраю. Шевч. Що ти гріхи мої перебіраєш, переступу дошукуєшся грізно. К. Іов. 7) Перемѣнять, перемѣнить одежу.
Помуляти, -ляю, -єш, гл. = помулити 2. Аж плечі помуляв віровкою. Рудч. Ск. І. 53.
Розгуркатися, -каюся, -єшся, гл. Разгремѣться.
Рости, -ту, -теш, гл. 1) Расти. На битій дорозі трава не росте. Ном. 3878. Рости, рости, дівчинонько, на другую весну. Чуб. V. 292. 2) Рости вгору. О человѣкѣ: а) возвышаться. б) испытывать подъемъ духа. Росту я вгору. Г. Вар. 293. То же значеніе имѣетъ душа росте вго́ру. Г. Барв. 442.
Хоробливий, -а, -е. Болѣзненный. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЖАРТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.