Витребити Cм. витребляти.
Вихрування, -ня, с. Буйство, буянство.
Ґа́ґати, -ґаю, -єш, гл. = Ґеґати.
Жа́лосний, жалосно = жалісний, жалісно.
Женчи́к, -ка, м. Ум. отъ жнець.
Захмарювати, -рюю, -єш с. в. захмарити, -рю, -рышъ,, гл. Покрывать, покрыть тучами, затмить, затемнить. Захмарывъ прежню його славу.
Пересупонити, -ню, -ниш, гл. Стянуть наново супонею хомутъ.
Протанцювати, -цюю, -єш, гл. Протанцовать, проплясать. Аж до межигорського Спаса протанцював сивий.
Рипиґатися, -ґаюся, -єшся, гл. Презрительно: ползать.
Розгін, -го́ну, м. 1) Разогнаніе, разгонъ. Вони повтікали в Чорноморію, як розгін був. Ідіть, діти, додому, не буде вам розгону. 2) Разбѣгъ, размахъ. Зо всього розгону загнав колісникові кулака в бік. Зо всього розгону рів перескочив. Дождавсь і зо всього розгона вліпив такого макогона, що пан Талес шкереберть став. Ла веретені осаджене грубе деревяне колесо, що служить до розгону. 3) Распоръ, распорка для удерживанія двухъ предметовъ врозь. 4) орати у розгін. Пахать отъ средины къ краямъ. 5) дзвонити у розгона. Звонить, раскачивая весь колоколъ.
