Валашати, -шаю, -єш, гл.
1) Оскоплять, выхолощивать. Чабани заходжують валашать ягнячі баранчики.
2) Обрѣзывать концы ботвы арбузовъ, чтобы она разросталась въ ширину. Кавуни валашають.
Вибродити, -джу, -диш, гл. Исходить, бродя. Все море вибродив.
Дризну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Побѣжать, удрать. Злякавсь Хома.... та кинувши москаля (що вів на мотузці), як дризне, так тілько й бачили Хому.
Дрови́на, -ни, ж. Полѣно дровъ. Треба, шоб гола піч ніколи не була, класти на ніч у неї дровину.
Залютува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Запаять. 2) Засвирѣпствовать. Уже осінь; незабаром зіма залютує.
Попрощати, -ща́ю, -єш, гл. — кого. Проститься съ кѣмъ.
Скрепиця, -ці, ж. = скрипиця 1. Взяли Донця, піймали, назад руки зв'язали, та й повели в темниці, закували в скрипиці.
Усінниця, -ці, ж. = гусениця.
Чемліт, (-ту?), м. = чемерка 1.
Шукання, -ня, с. Исканіе.
