Вата́г, -га, м. 1) = ватажок. Виходило з зеленого гаю сорок чоловік розбою, попереду ватаг молоденький на воронім коню. Він за ватага в заброді разом був три годи. 2) Старшій надь пастухами. Ватаг — найстарший в полонині (при пастьбѣ скота); він порядкує там усім: людьми, маржиною, молоком.
Зава́листий, -а, -е. Многоснѣжный (о зимѣ). Завалиста зіма.
За́друге нар. Вторично. Задруге посіяв буряки, бо то кузка, то мороз побив.
Зсутеніти, -нію, -єш, гл. Стемнѣть. Вже гарненько зсутеніло.
Лан, -ну, м.
1) Мѣра пахатной земли отъ 10 до 30 десятинъ приблизительно. Дарує тобі два лани жита.
2) Поле, нива. Ходім на лан жито жати. Тихесенько вітер віє, степи-лани мріють. сонце на лану. Солнце на горизонтѣ, на заходѣ. Вже сонечко на лану, я додому полину. Ум. лано́к.
Начорнити, -ню́, -ни́ш, гл. = начорнити.
Переселення, -ня, с. Переселеніе. Переселення у Вавилон.
Пірватися, -ву́ся, -вешся, гл. Броситься. Гей пірвався та пан Сава до своєї зброї.
Туптати, -пчу, -чеш, гл. Топтаться, ходить взадъ и впередъ. Я, прийшовши із дороги, тупчу коло хати.
Хвабрість, -рости, ж. Храбрость. Чи ти ба, яка хвабрість!
