Виваляти 1, -ляю, -єш, гл.
1) Повалить все или многое. Сунулись тії тури в пущу, — так і виваляли дерево.
2) Вывалять, обвалять во что, испачкать какимъ-либо сыпучимъ веществомъ. Упустив хлібу виваляв у пісок, — як же його тепер їсти?
Галябарда, -ди, ж.
1) Алебарда.
2) Особый видъ топора.
Гилити, -лю, -лиш, гл.
1) Подбивать мячъ гилкою.
2) Бить палкою свинку (деревянный шаръ) въ игрѣ въ гилу.
3) Бить, колотить. Він усіх гилить, нікому не змиряє.
4) Много набирать, накладывать и т. д.
Дуна́й, -на́ю, м. 1) Разливъ воды, вообще большое скопленіе воды. Ой за горами вода дунаями, ой там козаченько коня напуває. По-над дунаями вода стоянами, ой там козаченько коня напуває. 2) Рѣка Дунай. Ум. Дуна́єнько, дуна́єчко. Течуть річеньки, течуть бистренькі із тихого Дунаєньку. Текла вода з Душечка, а другая з моря.
Меді́вка, -ки, ж. 1) Подслащенная медомъ водка? 2) Раст. Lotus corniculatus. Ум. медівочка. Будем пити медівочку у жида на шеньку.
Ненажир, -ру, м. Обжорство, постоянный позывъ къ ѣдѣ. Ненажир напав.
Перетинок, -нку, м. Небольшой поперечный плетень. Коли б мені не тини та не перетинки, ходив би я до дівчини та що-вечоринки.
Скарбівничий, -чого, м. Казначей, кассиръ.
Склівочка, -ки, ж. Стаканчикъ, склянка. Там склівочка з квіточками.
Улучний Cм. улучен.
