задовольняти
Задовольня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. задовольни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Удовлетворять, удовлетворить. Такс вже серце Бог дав матері, що коли її дитина жива і здорова, то щоб була і щаслива, тогді тільки його і задовольниш.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 35.
Том 2, ст. 35.