Бліхувати, -хую, -єш, гл.
1) Бѣлить (лень, полотно).
2) Заковывать въ кандалы. Але Штолу молодого в кайдани бліхуют.
Віддаліти, -лію, -єш, гл. Поотстать, отдалиться. Не жени коні: лоша віддаліло — не здожене. Усе вже те оддаліло, проминуло.
Зожолобкастіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться желобоватымъ; о доскѣ: покоробиться.
Із пред. = з. Ставится между двумя согласными или послѣ согласной, иногда въ началѣ фразы, если слѣдующее слово начинается согласной; въ стихахъ иногда для соблюденія размѣра. Збіглось вовків щось із тисячу. Із нехочу ззів три миски борщу. Із славного Запорожжя наїхали гості.
Несудний, -а́, -е́ Негодный. Ней кінь нікуди несудний.
Опівзні, -нів. Cм. півзні.
Пообпалювати, -люю, -єш, гл. Обжечь (во множествѣ).
Простяж Употр. въ выраж. в простяж. Цугомъ. В коляску запрягли дванадцятеро коней по парі в простяж.
Прятаня, -ня, с. Приборка, уборка.
Росприскуватися, -куюся, -єшся, сов. в. роспри́скатися, -каюся, -єшся, гл.
1) Разбрызгиваться, разбрызгаться. Вода росприскалася.
2) Сердиться, разсердиться, расходиться. Як росприскається мій Антосьо! е, як та вода на лотоках. Якого ти біса так росприскався?
