Відшумувати, -му́ю, -єш, гл. Перестать пѣниться.
Галювати, -люю, -єш, гл.
1) Тащить судно противъ воды людьми или лошадьми.
2) Рыскать. Галювали ціле літо по полю.
3) Пустовать, быть незанятымъ. Чого в тебе город галює, — хиба нема чого посадити?
Задава́ти, -даю́, -єш, сов. в. задати, -да́м, -даси, гл. 1) Задавать, задать. Задам я тобі бурду. 2) = завдавати. В неволю всіх задала.
Погризти, -зу́, -зе́ш, гл. Погрызть, изгрызть. І погризе йому сустави й жили.
Понадиматися, -маємося, -єтеся, гл. Надуться (во множествѣ). Як птиця на дворі понадимається і носи похова, — буде буря і холод. Паруси шовкові так і понадимались. Коли місяць і зорі понадимаються, т. е. тускло свѣтятъ, — буде вітер. Всі понадимаються, як ті їжаки.
Притрапунок, -нку, м. = притрапка. Оттакий притрапунок скоївся!
Спімститися, -щуся, -стишся, гл. Отомстить. Спімстився на мені.
Тягар, -ра, тягарь, -ря, м. Время, тяжесть. Не для того я співаю, що гаразд ся маю: тяжкий тягар на серденьку — я го ся збуваю.
Утеня, -няти, с. Утенокъ. Плавле утеня, плавле сіреє.
Шпатар, -ра, м. Лучина, щепка. Cм. шпадер.
