Ночліг, -гу, м. 1) = і. Ночівля. 2) мн. Ночная пастьба скота пастухами. Підемо на ночліги. 3) мн. Въ черниговскомъ свадебномъ ритуалѣ обрядъ жаренья сала: послѣ удостовѣренія въ невинности новобрачной и отправки извѣщенія объ этомъ къ матери послѣдней, свекоръ оставшимся на свадьбѣ женатымъ мужчинамъ даетъ по куску сала, по щепкѣ для вертела и снопъ соломы со словами: «їдьте, добрі люде, на ночліги; хто вернеться з добром, тому почот буде». Гости уходять въ пустое мѣсто и жарять на огнѣ сало, стараясь свое сохранить, а чужое съѣсть, а затѣмъ снова возвращаются къ свекру для продолженія пирушки. МУЕ. III. 157.

Обітяти, -тну, -неш, гл. = обтяти. Вона мені молодому кучерики обітяла. Грин. III. 629.

Осліпнути, -ну, -неш, гл. Ослѣпнуть. Гіркий світ: тато й мама осліп, а діти помацки ходять. Ном. № 9229.

Падати, -даю, -єш, гл. 1) Падать. 2) Опадать; выпадать. Казав єси, листоньку, шо не будеш падати. Лукаш. Падають у скотини зуби. Грин. І. 16. 3) О перьяхъ, о шерсти: падать, линять. 4) О скотѣ: падать, дохнуть отъ заразы. Як став у нас скот падать, дак нехай Бог милує, як здорово падав. Грин. І. 98. 5) Ухаживать. А коло дитини так і пада, ніби мати. Шевч. 6) ні сіло, ні пало. Ни съ того, ни съ сего. Ні сіло, ні пало, дай, бабо, сала. Ном.

Попонько, -ка, м. Ум. отъ піп.

Прижовтий, -а, -е. Желтоватый. Вх. Зн. 55.

Примружувати, -жую, -єш, сов. в. примружити, -жу, -жиш, гл. Прищуривать, прищурить.  

Проходка, -ки, ж. = прохідка. Тільки їй і проходки, що до церкви божої. Кв. Царівна.... пішла раз у проходку. Мнж. 41.

Скригулець, -льця, м. = крагулець. Вх. Пч. 11. 8.

Сторма нар. Стоймя. Сторма поставив сніп. Камен. у.