Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

задріпаний

Задрі́паний, -а, -е. Запачканый, забрызганый грязью; неряшливый. Моя хазяйка замітає мене задріпаним віником. Чуб. І. 45.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 36.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДРІПАНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДРІПАНИЙ"
Воловід м. 1)воду = налигач. Конотоп. у. А все волики, все половії, а в них роженьки все золотії, а воловоди все шовковії. Гол. II. 17. 2) — вода. Воловій барышникъ, человѣкъ, продающій вольт. КС. 1882. IX. 467. КС. 1882. ІІІ. 600. 3) — вода. Волокрадъ. Ум. воловодик. Ой на волики воловодиш, а на коники пута. Мет.
Дру́зки, (ків?, м.) мн. = дрізки. Ґалери в друзки порозлітались. К. Бай. 93.
Єписко́пія, -ції, ж. Епископство.
Зама́ритися, -рюся, -ришся, гл. Замечтаться, забрать себѣ въ голову.
Назо́листий, -а, -е. Надоѣдливый.
Писок, -ску, м. 1) Лицо; морда. Чуб. І. 263. Писок роспустив, як циган файду. Чуб. І. 262. 2) Носокъ косы. Cм. коса 1. Шух. І. 169. 3) Мисокъ на рѣкѣ. Харьк. г. 4) качечі писки. Раст. Alisma plantago. Вх. Пч. І. 8.
Посміх, -ху, м. Смѣхъ, насмѣшка. Скорий поспіх — людям посміх. Ном. № 5580. З посміху люде бувають. Посл. 2) Посмѣшище. І прийміть же мене до себе і пригорніть же мене до себе, щоб я людським посміхом не ходила. Мил. 198.
Простигати, -га́ю, -єш, сов. в. простигти, -гну, -неш, гл. Простывать, простыть. Кличе мати вечеряти: галушки простигли. Н. п.
Свідчення, -ня, с. Свидѣтельство. Архиреї шукали свідчення. Єв. Мр. XIV. 55.
Уступ, -пу, м. Вступленіе; входь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАДРІПАНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.