Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

задріпаний

Задрі́паний, -а, -е. Запачканый, забрызганый грязью; неряшливый. Моя хазяйка замітає мене задріпаним віником. Чуб. І. 45.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 36.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДРІПАНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДРІПАНИЙ"
Баталія, -лії, ж. Сраженіе, битва. ЗОЮР. І. 123. Климовський... служив в полку пана Кочубея на баталії з шведами. Котл. Н. П. 398. Треба було цару йти на баталію. Чуб. II. 215.
Дучко́вий, -а, -е. м'яч. Родъ игры въ мячъ, иначе: земляни́й м'яч, висо́кий дуб. Ив. 28.
Засо́льщик, -ка, м. Занимающійся соленіемъ рыбы на заводахъ. Черном.
Зві́льжити, -жу́, -жи́ш, гл. О морозѣ: ослабѣть. Як звільжить мороз, тоді поїду у ліс. Камен. у. Вже звільжив мороз. Камен. у.
Монасти́рь и пр. = манасти́рь и пр.
Наро́дина, -ни, ж. Презр.: человѣкъ, народъ. Проклята народина в'язку сіна взяла.
Пошмандиґати, -ґаю, -єш, гл. = почухрати 3. Пошмандиґав до села. Г. Барв. 411.
Пралютий, -а, -е. Чрезвычайно злой, лютый. Рудч. Ск. II. 186.
Чоловіцький, -а, -е. 1) Человѣческій. 2) Принадлежащій мужчинѣ; состоящій изъ мужчинъ. Чи буде ж таке сиріцьке, як чоловіцьке. Ном. № 10716. Чоловіцька громада. Драг. 171.
Шварґотати, шварґотіти, -ґочу, -тиш, гл. Крикливо и быстро разговаривать. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАДРІПАНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.