Багатолистий, -а, -е. Густолиственный. Тропічнії ліси з багатолистими деревами.
Бейбас, -са, м. = бельбас. Умієте загадувати, а розгадати так не вмивались. Та й куди вам, таким бейбасам.
Біснуватий, -а, -е. 1) Сумасшедшій, бѣсноватый.
2) Употребл. какъ эпитетъ въ значеніи переносномъ: сумасшедшій. Вже ж і Січ їх біснувата жидовою поросла. Ой, дівчино, люблю тебе, не їж хліба — візьму тебе.... Ой козаче біснуватий, нехай не їсть твоя мати. Осадив назад біснуватих коней. Ум. біснуватенький.
Дарома́ нар. = Дарма. А ясно, ясно — дарома, що ніч.
Ди́скос, -су, м. Дискосъ.
Мізчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Мозжить. Мізчив мене.
Обдерти, -ся. Cм. обдирати, -ся.
Поснідкувати, -ку́ю, -єш, гл. = поснідати. Що ж ми мемо поснідкувати, моя мила дівчино?
Ріжок, -жка, м. 1) Ум. отъ ріг. От баранець і позбивав собі ріжки. Варила дружечка пиріжки, защіпувала їх в три ріжки. У місяця молодика гострі ріжки. Не варт, і ріжка табаки. 2) У горшечниковъ: воловій рогъ со вставленнымъ въ тонкій конецъ гусинымъ перомъ, наполненный краской, — употребляется для раскрашиванья посуди. 3) Каждый изъ концевъ вилъ. 4) Каждый изъ концевъ развѣтвленія мотовила. 5) мн. Названіе вола съ мало расходящимися въ стороны тонкими и прямыми рогами. 45) 6) мн. Родъ прически. Шляхтянки в дрібниці не заплітаються, а в ріжки. 7) мн. Сладкіе рожки (стручк. растеніе). Купував я дівці ріжки та горішки. 8) Спорынья. Як єсть в хлібі ріжки, будуть і пиріжки, а як уродить метлиця, то буде і хліб сниться. 9) Отростки при корнѣ камыша, употребляемые въ нищу. Ласощі доставмо з води.... спичаки, рогіз, ріжки. Ум. ріжечок.
Чубчик, -ка, м. Ум. отъ чуб.
