Воліти, -лію, -єш, гл.
1) Желать, хотѣть. Сього року бездольного та і сеї зіми воліла-сь мя закопати до сирої землі.
2) Предпочитать. Волію все пострадати, тебе звідти викупляти, ніж маю тя в неволенні поминати. Воліла-сь мя, мати, в болото веречи, ніж мня мали цісарські вояки стеречи. Волів бим ся не родити, та й того не знати, як мя тяжко в нещастію породила мати.
Да́лебі́, да́лебі́г нар. Ей-ей, право. Далебі, що правда. Ой не смійся, дівчинонько, далебі не смійся! Я у тебе молодої отрути наївся. Ей, шануйся, кола хоч, бо далебі колись тмумно-здо-тло спишу на спині. А мої (діти) вже й геть то живучі. Такого їх, такого їх, що далебіг не знаю, що й діяти.
Дрі́жова, -ви, ж. Трясина.
Куман, -на, м. 1) Родъ кувшина металлическаго или глинянаго? Убѣгая изъ дому, дѣвушка-черкешенка выбираетъ, что съ собой взять: Візьмем гроші, намисто, кунтуші хороші, ложки та срібні ку мани, жемчуг, атлас, парчу, сап'ян. Въ Лохвиц. у. такъ называется большая глиняная банка. 2) Большая корзина, сплетенная изъ соломы въ видѣ кадки для храненія муки или зерна.
Наку́щитися, -щуся, -щишся, гл. Расти кустомъ. Накущилось жито.
Опленути, -ну́, -не́ш, гл. = оплинути. Ожила б я, опленула і не знала б муки.
Піщак, -ка, м. пт. Anthus, щеврица.
Сильне нар. Сильно, весьма, очень. Туди ішла стара мати — сильне плаче і ридає. Той чоловік був сильне багатий. Під ним кониченько, під ним вороненький, сильне дужий. Церква давня сильне. Ум. сильненько, сильнесенько. Тяжко зітхнула, сильненько заплакала. Став сильнесенько кричати.
Скороздрілий, -а, -е. Скороспѣлый. Чорний бо овес скороздрілий, так ми його й насіємо.
Тогокати, -каю, -єш, гл. Говорить часто того.
