Варуватися, -руюся, -єшся, гл.
1) Не рѣшаться, стѣсняться. Що, Парасю голубонько? що тобі доброго трапилось? — А вона все варується мені сказати, тілько гляне та счервоніє. Як я тебе вірно люблю да заняти боюся. — Займай, займай, козаченьку, да займай, не варуйся: я за славу сама стану, сама й виговорюся. Сватай, сватай, козаченьку, сватай, не варуйся.
2) Остерегаться; беречься. Котрий іде у старости, то най ся варує.
Гарно нар. Хорошо, красиво. Як гарна молодиця, то гарно й подивиться. Бачуть сестру гарно вбрану. Гарно грає. Царь подякує гарно. Ум. гарненько, гарнесенько. Поцілуйсь гарненько.
Захоробрытыся, -рюся, -рышся, гл. Расхрабриться.
Квашка, -ки, ж. Ум. отъ кваша.
Кугава, -ви, ж. Скалистое ущелье, пропасть; обрывъ.
Обидень нар. На день, за день. Да мені хліба на багато треба: я на обидень поїду. Він обидень справиться. Обидень не вернеться відтіля. Мені трапилося бачити, як обидень ховали дочку й матку.
Послугувати, -гую, -єш, гл. = послуговувати. Послугувала вона їм.
Розростуватися, -туюся, -єшся, гл. = розростатися. Як би дощі, то б огудина розростувалася.
Сказитися, -жуся, -зишся, гл.
1) Взбѣситься. Собака сказилася. Трохи з серця не сказився.
2) Испортиться.
Устригти, устрижу, -жеш, гл. 1) Отстричь, отрѣзать. 2) Сдѣлать, отхватить. Він мир вам славний устриже.
