Витекти Cм. витікати.
Жени́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Жениться. Як сироті женитися, то й ніч мала. Чи такому ж бридкому, як ти, женитися з Марусею? Не хочу я женитися з тією, що ви мені засватали. Оженився з Палажчиною дочкою.
Курінь, -ня́ ч. 1) Шалашъ, курень. Кругом мовчки подивилась; бачить — ліс чорніє; а під лісом край дороги либонь курінь мріє. 2) Иногда такъ называется вообще жилище или мѣсто жилища. Спершу жив він ув одній хаті на старому курені, а оце ходів зо два назад, виселився за царину. Въ Подольск. губ. говорятъ, приглашая войти въ хату: Хати наші на цвинтарі, а вас прошу до куріня. 3) Казарма у запорожскихъ казаковъ. Тебе козаки не злюбили і в курінь не пустили. У Стороженка употреблено въ значеніи казармы вообще: Біля мурованого костьоли стояли курені на три тисячі кварцяного війська. 4) Составная часть запорожскаго войска. 5) Часть села или города (имѣетъ обыкновенно и особое названіе).
Машерува́ти, -рую, -єш, гл. Маршировать, идти. Въ пѣснѣ о вѣтрѣ въ знач. дуть. З-за гори високої вітер маширує.
Надяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. надягти́, -гну́, -неш, гл. Надѣвать, надѣть. Став він свиту надягать.
Накітча́, -ча́ти, с. Обыкн. во мн. ч.: накітча́та. Ягнята вообще, а спеціально — ягнята, родившіеся поздно, послѣ подсчета приплода. Так як найдуться в шматках вівці такі ще, що котяться після щоту їх (їх бува мало), то ягнята ті звуть накітчата або цур-пеки.
Ощадний, -а, -е. Бережливый, экономный.
Повідхиляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же что и відхилити, но во множествѣ.
Позолити, -лю́, -лиш, гл. Побудить. Позич мені попілу, а то в мене не стане сорочки позолить.
Розставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розставити, -влю, -виш, гл. Разставлять, разставить. Наймички бігали, розставляючи тарілки. Стій но, жінко, я побачу, чи не впало що в кіш, що рано розставив.
