Змісити, -шу́, -сиш, гл. Смѣсить. Кров з піском змісили.
Леда́чий, -а, -е. 1) Лѣнивый; облѣнившійся. Ледачому все важко робити. Туркеня дрімала. Дрімав у харемі ледачий султан. Ледача шкапа скрізь припинки має. 2) Дурной, ничтожный, негодный, плохой. Ледача та дівка, що сама себе хвалить. Ледачому ледача й смерть. З серця беруться ледачі думки. Ой чумаче, чумаче, життя твоє ледаче. Добре далеко чуть, а ледаче ще далі. Холодно, вдягнувшись у їдно! — Їднаково в двоє, як ледачі обоє. Ум. ледаче́нький. Внизу — путній ставок, а через його ледаченький місток.
Обережність, -ности, ж. Осторожность. А Петра везли тихою ступою з обережностю.
Перцювати, -цю́ю, -єш, гл.
1) Очень энергично что либо дѣлать, чего либо требовать. А він по тій ріллі з конякою перцює, біга. Вже не даремне батько так перцювали, щоб її (подушку) покласти їм у голови. Та ну бо! й почне з-за Ядама гнути. Росказав би мерщій, що там, та й край, — перцює стара.
2) Дѣлать строгій выговоръ, ругать.
Підпалити, -ся. Cм. підпалювати, -ся.
Порозчинятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Раствориться (во множествѣ). Як повійнуло, так і двері й вікна порозчинялися.
Пріти, -прію, -єш, гл.
1) Прѣть. Каша пріла, не допріла. Вітер не віє, сонечко не гріє, тільки сира земля пріє.
2) Жарить, печь (о солнцѣ). Ховаєся маржина.... перед сонцем, що в полудне дуже пріє.
3) Гнить, истлѣвать. Будеш же ти, тіло, в сирій землі пріти, а ти будеш, душе, у огні горіти. Чи пристаєш, Бондарівно, з нашим паном жити, чи пристаєш, Бондарівно, в сирій землі пріти?
Росплигатися, -га́юся, -єшся, гл. Распрыгаться.
Урочина, -ни, ж. = уроки.
Шальтатися, -таюся, -єшся, гл. = швандяти.