Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заділувати

Заділува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Обнести заборомъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 35.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДІЛУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДІЛУВАТИ"
Змісити, -шу́, -сиш, гл. Смѣсить. Кров з піском змісили. Чуб. І. 161.
Леда́чий, -а, -е. 1) Лѣнивый; облѣнившійся. Ледачому все важко робити. Туркеня дрімала. Дрімав у харемі ледачий султан. Шевч. 58. Ледача шкапа скрізь припинки має. Ном. № 10848. 2) Дурной, ничтожный, негодный, плохой. Ледача та дівка, що сама себе хвалить. Посл. Ледачому ледача й смерть. Ном. № 7100. З серця беруться ледачі думки. Єв. Мт. XV. 19. Ой чумаче, чумаче, життя твоє ледаче. Рудч. Чп. Добре далеко чуть, а ледаче ще далі. Ном. № 4451. Холодно, вдягнувшись у їдно! — Їднаково в двоє, як ледачі обоє. Ном. № 643. Ум. ледаче́нький. Внизу — путній ставок, а через його ледаченький місток. О. 1862. IX. 62.
Обережність, -ности, ж. Осторожность. А Петра везли тихою ступою з обережностю. К. ЧР. 177.
Перцювати, -цю́ю, -єш, гл. 1) Очень энергично что либо дѣлать, чего либо требовать. А він по тій ріллі з конякою перцює, біга. Лубен. у. Вже не даремне батько так перцювали, щоб її (подушку) покласти їм у голови. Грин. II. 186. Та ну бо! й почне з-за Ядама гнути. Росказав би мерщій, що там, та й край, — перцює стара. Грин. II. 167. 2) Дѣлать строгій выговоръ, ругать. Мнж. 189.
Підпалити, -ся. Cм. підпалювати, -ся.
Порозчинятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Раствориться (во множествѣ). Як повійнуло, так і двері й вікна порозчинялися. Харьк.
Пріти, -прію, -єш, гл. 1) Прѣть. Каша пріла, не допріла. Мил. 72. Вітер не віє, сонечко не гріє, тільки сира земля пріє. Мил. 200. 2) Жарить, печь (о солнцѣ). Ховаєся маржина.... перед сонцем, що в полудне дуже пріє. Шух. І. 185. 3) Гнить, истлѣвать. Шух. І. 74. Грин. III. 597. Будеш же ти, тіло, в сирій землі пріти, а ти будеш, душе, у огні горіти. Чуб. І. 151. Чи пристаєш, Бондарівно, з нашим паном жити, чи пристаєш, Бондарівно, в сирій землі пріти? Грин. III. 614.
Росплигатися, -га́юся, -єшся, гл. Распрыгаться.
Урочина, -ни, ж. = уроки. Чуб. І. 43.
Шальтатися, -таюся, -єшся, гл. = швандяти. Вх. Лем. 484.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАДІЛУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.