Випадок, -дку, м. Случай. пішло на випадок. Пошло на бѣду. ви́падком випасти. а) Случиться. Випадком випало дуже добре. б) Пойти прахомъ. А щоб йому випадком випало. Як беруть з нас гроші (дурно), так випадком і випадуть. ви́падком. Случайно.
Гетьма́н, -на, м. Гетманъ. Без гетьмана військо гине. Ей, чи гаразд, чи добре наш гетьман Хмельницький починив, що з ляхами із мостивими панами у Білій Церкві замирив. Ум. гетьманонько.
Глуздівно нар. = глузливо. Енею глуздівно сказав.
Куксоватий, -а, -е. Съ вывороченными копытами.
Пеклуватися, -луюся, -єшся, гл. Заботиться, печься о комъ.
Повідбатовувати, -вую, -єш, гл. Отрѣзать (во множествѣ). Повідбатовували по шматку хліба.
Правдити, -джу́, -ди́ш, гл. Оправдывать. Чоловіка винили, а жінку правдили.
Проглинути, -ну́, -не́ш, гл. Проглотить. Не будь ні гіркий, ні солодкий: будеш гіркий — прокленуть, а солодкий — проглинуть.
Смотріти, -рю́, -ри́ш, гл. = гледіти. Смотри кінця кожній справі.
Солодовник, -ка, м. Дѣлающій солодъ.
