Відтинати, -на́ю, -єш, сов. в. відтяти, -дітну, -неш, гл. Отсѣкать, отсѣчь, отрубливать, отрубить. Вона йому голову відтяла. відтяти пелену. Отрѣзать подолъ — наказаніе женщинѣ за прелюбодѣяніе. А з Марсом чи давно піймавши, Вулкан їй пелену відтяв? річ відтяло (кому, у кого). Не въ состояніи заговорить, отняло языкъ.
Ґрана́товий, -а, -е = Гранатовий. Окунь перекинувся ґранатовим перснем у золотій оправі.
Катраночка, -ки, ж. = катран? У городі катраночка, ходить Галя як панночка.
Нагріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Нагрѣшить. Нагрішили та й покаємся.
Обскакувати, -кую, -єш, сов. в. обскака́ти, -ка́ю, -єш, гл. Обскакивать, обскакать.
Попорошити, -шу́, -шиш, гл. Посыпать пылью, порошкомъ.
Розгорити, -рю, -риш, гл. Добыть съ трудомъ, съ горемъ пополамъ. Десь би собі розгорне шматочок дерева.
Ростоньки гл. ум. отъ рости. Ростоньки в костоньки.
Спрятанник, -ка, м. Человѣкъ, гонящій закупленный скотъ въ указанное мѣсто.
Сурганитися, -нюся, -нишся, гл. Съ трудомъ везти, съ трудомъ, тяжело ѣхать.
