Боріг, -рога, м. = оборіг. В тебе воли як стодоли, а корови як бороги.
Загусти́, -гуду́, -де́ш, гл. 1) Загудѣть. Під землею щось загуло страшно. Загула Хортиця з Лугом: «чую, чую!» А загув — аж сумно слухати — неначе бугай у болоті. Мов дзвони, загули кайдани на неофітах. 2) Упасть съ большой высоты (подразумѣвается: съ гуломъ). Так з конем і загув у провалля. Вообще куда нибудь съ силой, съ гуломъ двинуться, броситься, напр. въ сказкѣ: Одну овечку хіп за ніжку та у лантух, — так уся отара і загула туди. Була ложка, помело, та й те з дому загуло. Отсюда: було́, та загуло́, равносильно русскому: было, да сплыло. 3) О голубяхъ: заворковать. Ходить голуб коло хати сивий волохатий, як загуде жалібненько, — на серцю тяженько.
Межува́ння, -ня, с. Межеваніе.
Облізковий, -а, -е. = обапольний. Облізкові дошки.
Перевалювати, -люю, -єш, сов. в. перевалити, -лю́, -лиш, гл.
1) Переваливаться, перевалиться.
2) Переталкивать, перетолочь слишкомъ сукно на сукновальнѣ.
Підіпхнути Cм. підпихати.
Поледащіти, -щіємо, -єте, гл. Облѣниться, опуститься (о многихъ).
Посотникувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть сотникомъ.
Улягатися, -гаюся, -єшся, сов. в. улягтися, -жуся, -жешся, гл. Улегаться, улечься. На піску улігся, та думка спати не дала. Лихо.... в самім серці й уляглось. І хвилі вляжуться, мовчить німа безодня.
Червчик, -ка, м. = червець 2, 5. Ой уродив червчик зернистий.
