Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зарука

Зару́ка, -ки, ж. Порука, поручительство. Паші молодії мрії знайшли в Шевченкові... заруку своєї будущини. К. ХП. 14. Змовленая Марусенька... положила білу руку на заруку. Мет. 124.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 91.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРУКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРУКА"
Бовтатися, -таюся, -єшся, гл. Плескаться. Кільки пак років, як ви, діду, бовтаєтесь отут за рибою? Левиц. ПЙО. І. 480. Вода бовталась в криниці. Левиц. Пов. 374. Бовтається у воді.
Відсіч, -чі, ж. Отраженіе нападенія, отпоръ. Давали таки добру одсіч харцизякам. К. ЧР. 358.
Ді́янка, -ки, ж. Дѣловое время, время дѣйствія.
Зарізя́ка, -ки, м. = зарізака. Як несли покійника біля тюрми, то виводили і зарізяку черкеса. О. 1861. VII. 5.
Картниця, -ці, ж. Картежница.
Обстригатися, -га́юся, -єшся, сов. в. обстри́гтися, -жу́ся, -же́шся, гл. Остригаться, остричься.
Переділка, -ки, ж. 1) Перегородка. Лохв. у. 2) Половина мички. Вас. 201. Ум. пере́ділочка. Конст. у.
Полохати, -хаю, -єш, гл. Пугать. Се тая Солоха, що кури полоха. Н. п. Побачила, що так полоха Еол синка, що аж захляв. Котл. Ен. І. 12.
Прикидатися, -даюся, -єшся, сов. в. прикинутися, -нуся, -нешся, гл. 1) О болѣзни: приставать, пристать, приключиться. Бешиха прикинулась. 2) Только несов. в. Любить кого, быть склоннымъ къ кому. Хоч як горюю, а прикидаюсь до дитини і люблю її. Г. Барв. 530.  
Щамба, -би, ж. Большая щепка. Вх. Лем. 487.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРУКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.