Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заростати

Зароста́ти, -та́ю, -єш, сов. в. зарости́, -сту́, -те́ш, гл. Заростать, зарости. Двір заріс бур'яном. МВ. ІІ. 70. Бодай тая річка очеретом заросли. Чуб. III. 123.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 91.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРОСТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРОСТАТИ"
Валькування, -ня, с. 1) Выведеніе глиняной стѣны. 2) Обмазка стѣнъ глиной (вальками).
Гречкі́вка, -ки, ж. Поле, на которомъ растетъ или росла греча. Вас. 196.
Дванадцятиголо́вний, -а, -е. Двѣнадцатиглавый, о 12 головахъ. Дванадцятиголовний змій. Мнж. 15.
Доструга́ти, -ся. Cм. достругувати, -ся.
Задзича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = заджижчати. Коли не коли задзижчить... роботяща бджола. Греб. 402. А мухи разом задзижчали: «Ось годі, не кажіть!» Гліб. 114.
Зві́льжити, -жу́, -жи́ш, гл. О морозѣ: ослабѣть. Як звільжить мороз, тоді поїду у ліс. Камен. у. Вже звільжив мороз. Камен. у.
Лантушище, -ща, м. Ув. отъ лантух.
Негоїстий, -а, -е. Плохо заживающій (о ранѣ).
Піддашок, -шка, м. Навѣсъ надъ выходной изъ дома дверью, надъ крыльцомъ. Ум. піддашечок. Гол. III. 294. Коли б мені тії малярі, — вималювала б милого собі... вималювала б на піддашечку, щоб дивитися як на пташечку. Мет. 52.
Свекрушина, -ни, ж. = свекруха. Прибірайся, свекрушино, прибірайся, молодої невісточки сподівайся. Мил. 138.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРОСТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.