Викликати 1, -каю, -єш, сов. в. викликати, -чу, -чеш, гл. Вызывать, вызвать. Листи читали, козаків у поход викликали. Виклич мені дівча з хати.
Гри́мну́ти, -ну, -неш, гл. = Грімнути.
Громоші́тися, -шіюся, -єшся, гл. Пренебрегать кѣмъ. Богач бідним сі громошіє.
Ґля́ґаний, -а, -е. — сир. Сладкій творогъ.
Намлі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Намлѣть, изнемочь; претерпѣть много. Що то душа наболіла, серце намліло!
Неня, -ні, ж. ласк. Мать, родимая. — Сину мій, коли приїдеш до нас? « Тогді я, непе, приїду до вас, як павине пір'я наспід потоне, а млиновий камінь наверх випірне. Ум. ненечка, ненька.
Підмочувати, -чую, -єш, сов. в. підмочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Подмачивать, подмочить.
Підтинник, -ка, м. Раст. Scrophularia nodosa L.
Речінь, -ня, м. = реченець.
Шалений, -а, -е. Безумный, сумасшедшій, шальной, бѣшеный. Бігала як би шалена. Шалена муха вкусила за ухо. П'яний чоловік рівнатся до шаленого пса.
