Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заручини

Зару́чини, -чин, ж. мн. Обрученіе. О. 1862. IV. 6. МУЕ. III. 74. Летім, брацця, на заручини: там Маруся зарумається, од батенька одлучається, до свекорка прилучається. Мет. 127.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 91.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРУЧИНИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРУЧИНИ"
Викопати, -ся. Cм. викопувати, -ся.
Гойкати, -каю, -єш, гл. Кричать. Вх. Зн. 11.
Голубник, -ка, м. Голубятня. Харьк. Ум. голубничок. Голубонька з голубничку, лине. К. Досв. 120.
Дзю́бик, -ка, м. Ум. отъ I. Дзюб.
З'ї́сти, з'їм, з'їси, гл. = ззісти.
Плоска, -ки, ж. Плоская бутылка. Парубки беруть плоски в дзебні. Федьк.
Поледащіти, -щіємо, -єте, гл. Облѣниться, опуститься (о многихъ).
Продрати, -деру, -ре́ш, гл. = продерти.
Самура, -ри, ж. Свинья. Вх. Лем. 464.
Чухмарити, -рю, -риш, гл. = чухати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРУЧИНИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.