Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заручини

Зару́чини, -чин, ж. мн. Обрученіе. О. 1862. IV. 6. МУЕ. III. 74. Летім, брацця, на заручини: там Маруся зарумається, од батенька одлучається, до свекорка прилучається. Мет. 127.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 91.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРУЧИНИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРУЧИНИ"
Гаїна, -ни, ж. = гай. В зеленій геїні, при низькій долині, козак грає і співає о любій дівчині. Гол. І. 386.
Жити́на, -ни, ж. 1) Ржаной стебель. Мнж. 145. Бач, житина як добра очеретина. 2) Ржаное зерно. В'язь на огірках завбільшки з житину. Черк. у. Запорошив око житиною. Г. Барв. 315.
Зві́сно нар. 1) Извѣстно. Здавна звісно, що він добрий чоловік. 2) Извѣстное дѣло, конечно. Звісно, чужі люде: хоть і добрі, та не знатимуть. МВ. І. 13. На бе́седі, вже звісно, попились. Гліб. 43.
Злотокрилий, -а, -е. Съ золотыми или золотистыми крыльями. Бжілка злотокрила. Федьк. І. 25.
Ло́цманський, -а, -е. Лоцманскій. Лоцманський отаман дуже любив Карпа. Левиц. Пов. 347.
Одц.. Cм. отъ відцарювати до відцуруватися.
Розлучатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. розлучи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Разлучаться, разлучиться. Лучче було не любиться, ніж тепера розлучиться. Н. п.
Скрипула, -ли, ж. Старая дѣва. Ти, скрипуло стара. Вх. Зн. 64.
Сохранно нар. Осторожно. Шух. I. 80.
Творчість, -чости, ж. Творческая сила, творчество. Желех.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРУЧИНИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.