Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заручини

Зару́чини, -чин, ж. мн. Обрученіе. О. 1862. IV. 6. МУЕ. III. 74. Летім, брацця, на заручини: там Маруся зарумається, од батенька одлучається, до свекорка прилучається. Мет. 127.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 91.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРУЧИНИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРУЧИНИ"
Вибандилити, -лю, -лиш, гл. — кишки. Выпотрошить, вынуть кишки.
Голосування, -ня, с. Голосованіе, баллотировка.
Жовто́брюха, -хи, ж. пт. Желтобрюшка, овсянка, Motacilla citreola. Ум. жовто́брюшка.
Зги́дити, -джу, -диш, гл. Изгадить, испачкать. Згидив уже ввесь папір, давайте ще буду писати. Канев. у.
Злототканий, -а, -е. Тканый золотомъ. А ті кирви злототкані всю світлицю укривають. Федьк. І. 125.
Качня, -ні, ж. соб. Утки. О. 1861. II. Ревяк. 51.
Кривошия, -шиї, об. Кривошеій человѣкъ. Ум. кривоши́йка.
Показити, -кажу, -зиш, гл. Испортить. Дощ покази́ть дорогу. Шух. І. 81. Чарівниця, таки показит маржину. Ез. V. 61.
Полихословити, -влю, -виш, гл. Поругать, поругаться.
Різнація, -ції, ж. Разъединеніе, разноголосица.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРУЧИНИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.