Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зарукований

Зарукова́ний, -а, -е. Обрученный. Черкай, милий, черкай до білого рана: я к тобі не вийду, бо'м зарукована. Гол. II. 234.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 91.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРУКОВАНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРУКОВАНИЙ"
Вивіз, -возу, м. = узвіз. Вх. Зн. 72.
Відмикувати, -кую, -єш, гл.від чого. Отлынивать, уклоняться отъ чего. Наймити вештались по дворі, одмикували од роботи. Левиц. ПЙО. ІІ. 171 (видання 3-тє, 1905, а в другому виданні (221) — помилка).
Вітрогон, -на, м. 1) Вѣтренникъ. 2) Вентиляторъ. Канев. у. Вітрогони становлять, шоб воздух гнало в шахті. Славяносерб. у.
Драпі́жник, -ка, м. 1) Cм. дряпіжник. 2) У гуцуловъ: ночной церковный сторожъ. Шух. І. 119.
Окрити, -ся. Cм. окривати, -ся.
Опрягтися, -жу́ся, -же́шся, гл. Умереть, околѣть. В сей день його отець опрягся, як чикилдихи обіжрався. Котл. Ен. II. 9.
Підцюкати, -каю, -єш, гл. Подрубить топоромъ.
Пупорізна баба, -ної —би, ж. = пупорізка.
Слупчик, -ка, м. 1) Столбикъ. Желех. 2) Родъ вышивки. Kolb. І. 48.
Ураз I нар. 1) Вдругъ, сразу. Як загув, так на цім світі ураз і став. Мнж. 41. 2) Вмѣстѣ, за одно, на ряду. Ой встав, зажурився, що з малою оженився. «Не журися, дурний гою: виросту враз з тобою». Грин. ІІІ. 657. Вітаймо дитятко, ураз його матку. Чуб. ІІІ. 341.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРУКОВАНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.