Вир, -ру, м. Водоворотъ, омутъ. Взяли жидівочку та під білі боки, розмахали і кинули та у вир глибокий. Ум. вирочок.
Гадра, -ри, ж. Баба-яга, сварливая баба.
Льо́пати, -паю, -єш, гл. Ляпать, мазать. Годі вже тобі оту долівку льопати: розводь маслинку, та ставай — вибілиш оцю стінку.
Несів, -ву, м. Часть поля, по недосмотру незасѣянная. Якось чудно жито зійшло: там є і густо, а там пусто, мов несів.
Підберезник, -ка, м. Порода грибовъ.
Покусатися, -саюся, -єшся, гл. Покусаться. Свої собаки: покусаються і перестануть.
Послухатися, -хаюся, -єшся, гл. Послушаться. Послухайся мене хоч тепер.
Сосоночка, со́сонька, -ки, ж. Ум. отъ сосна.
Стенатися, -на́юся, -єшся, сов. в. стену́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Встряхиваться, встряхнуться, рвануться. Ото він став навколішки, стенувся, — сириця так і тріснула. Стенулась од його бігти. 2) Вздрагивать, вздрогнуть, дрогнуть. Стенулися кватирочки, як сіли світилочки; не так ще стенуться, як пива напються. Молода йде із дружками і не стенеться! Іде, як пава пливе. Ой лугами йду, — луги розвиваються, берегами йду, — береги стенаються. О водѣ: стенутися — всколыхнуться. Іно ввійшов у воду цавком, море стенулося і затопилося всьо.
Тра нар. = треба. Не тра стару клопотати, стара знає кому дати. Чи зле, чи добре, — тра привикати.
