Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зарюмати

Зарю́мати, -маю, -єш, гл. = зарумати. Сама сіла задумала, карі очі зарюмала. Мет. 75.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 92.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРЮМАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРЮМАТИ"
Гал, -лу, м. 1) Небольшой шаръ. 2) Поляна въ лѣсу. Суранс. у. Ум. галець, галечок.
Дрант, -ту, м. = дрантя. Вх. Лем. 411.
Заглузува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Начать насмѣхаться.
Облудний, -а, -е. Лицемѣрный, притворный. Який тепер світ облудний. Чуб. V. 4. Облудна мова.
Пасиння, -ня, с. соб. Побѣги боковые травянистыхъ растеній.
Покликнути, -ну, -неш, гл. 1) Крикнуть. Покликне він на Івана Луговського, писаря військового. Дума. 2) Воззвать, вдвинуть кличъ. Ой на славній Україні кляне, покликне Филоненко, корсунський полковник, на долину Черкень гуляти. Лукаш. 36.
Пригальмувати, -му́ю, -єш, гл. Притормозить. Вх. Зн. 55.
Прутикувати, -ку́ю, -єш, гл. Шить прутик. Кіевск. у.  
Розсукати Cм. розсукувати.
Тараскавка, -ки, ж. = тарахкавка. Вх. Зн. 68.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРЮМАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.